Великі космічні перегони або китайське витіснення Росії

Великі космічні перегони

Автор:

Космос – це звабливо, престижно та дорого. Космос з самого початку його засвоєння став новим полем битви великих країн. Успіхи у цій царині стали однозначним визнанням статусу супердержави. Космічні перегони, що стартували з часів Холодної війни стали змаганням між двома гравцями – США та СРСР. 

Свого часу Президент США Джон Ф. Кеннеді аргументував так участь в космічних перегонах:

“…Сполучені Штати Америки не мають наміру фінішувати другими у космосі. Ці зусилля коштують дорого, але вони окупаються по-своєму: заради свободи та Америки”.

Отже, космос – це не тільки справа престижу, а й питання глобальної та національної безпеки. Країна, яка має першість у космосі автоматично отримує право формувати порядок денний світової безпеки. Тому й боротьба за це перше місце точиться вкрай серйозно.

Космос – не танго, танцюють всі

За десятиріччя Холодної війни ми так звикли до протистояння США та СРСР, а пізніше Росії, що якось автоматично звикли вважати їх вічними та незмінними суперниками. Однак час минає, стан справ змінюється. І на арені з’явилися нові гравці, які прагнуть посісти чільне місце у космічній гонці. Китай, Індія та Європа має своє бачення освоєння космосу. 

Світ більше не біполярний. І космос також. Зміна гравців і лідерів дійшла і сюди.

Останні роки ми переживаємо справжній космічний бум – після років затишшя та нібито згасання інтересу до космосу, почалася нова хвиля його засвоєння. Характерною особливістю цього є прихід приватного капіталу. 

Раніше космічні проекти були суто державною справою – надто дорого та надто довго це було для приватних компаній. Але технічний прогрес не стоїть на місці – ера комп’ютеризації відкрила нові можливості. Тепер розробкою технологій, пов’язаних з космосом можуть собі дозволити займатися не лише великі транснаціональні компанії, але й невеликі фірми та навіть приватні особи чи групи ентузіастів. 

MySatUA
MySatUA

Так, прихід приватних компаній, особливо SpaceX з його багаторазовими ракетами, суттєво вплинув на вартість запусків космічних ракет. Змінилося саме виробництво, воно стало технологічним: знизилася вартість виробництва самої ракети, супутника та їх складових, стали виробляти ракетні двигуни, які економно споживають паливо. Все це здешевило запуск ракет-носіїв. Наприклад, найдешевший супутник коштує близько $500 тис. А вартість запуску 1 кг корисного вантажу на орбіту, що є індикативним показником, радикально знизилася за останні роки. Так, у 2018 році Falcon 9 Ілона Маска доставляє 1 кг вантажу за $2600, для порівняння – у 1980-х Shuttle доставляв 1 кг вантажу приблизило за  $55 000. 

Costs for Space
Порівняння витрат на космічні ракети-носії

Приватні компанії повернули в космічні перегони той самий дух першовідкривачів та здорової конкуренції, якого бракувало за десятиліття змагань держав.

Для наочності процесу варто подивитися на кілька діаграм:

Річна кількість об’єктів, запущених у космос
Загальна кількість об’єктів, запущених у космос

Спостерігається цікава тенденція – окрім очевидного американського лідерства (не в останню чергу завдяки Ілону Маску), що пояснюється потужними приватними інвестиціями в космічні проекти, є явний відхід від біполярності – інші гравці вже дихають в спину колишнім однозначним лідерам США та Росії. Китай стрімко наздоганяє, спільні європейські проекти також намагаються не відставати. Індія, Японія, Велика Британія, Німеччина, Франція долучаються до гри. 

Китайський вихід у космос

У космосі намічаються явні зміни. Росія втрачає свої позиції, натомість її місце прагне зайняти Китай. 

Стів Бутоу, директор космічного відділу в Підрозділі оборонних інновацій науково-дослідної лабораторії ВПС і Космічних сил США під час обговорення висновків станнього звіту заявив:

“Ідея в тому, що Сполучені Штати повинні розробити велику стратегію щодо космосу та майбутнього Америки в ньому – не лише на три роки, п’ять років, 10 років, а на ХХІ століття. Малюючи наше довгострокове бачення, ми можемо скласти дорожню карту, як досягти того космічного майбутнього, яке є найбільш бажаним”. 

Хоча США й досягли прогресу в розбудові своєї космічної індустрії, їм не вдається просуватися вперед настільки швидко, щоб зберегти конкурентну перевагу над Китаєм у довгостроковій перспективі. 

Стратегічна конкуренція в космосі залишається головним занепокоєнням – Китай продовжує боротися за стратегічну мету витіснити США як домінуючу глобальну космічну державу в економічному, дипломатичному та військовому планах до 2045 року, якщо не раніше. Потрібні проактивні заходи від влади, щоб зберегти лідерство США в космосі, незважаючи на спроби Китаю прискорити скорочення технологічного розриву зі США. 

Китай кидає виклик лідерству США в глобальних витратах на дослідження і розробки (R&D) і до 2030 року планує витрачати на R&D на 200 мільярдів доларів на рік більше, ніж США. Це вимагає від США активних дій вже зараз.

Китай має грандіозну стратегію економічного та військового домінування в космічній сфері, яка розтягується на десятиліття як національний пріоритет, доповнюється інформаційною кампанією, яка підживлює інтерес громадськості вдома та співпрацю за кордоном. Успіх Китаю спрямований не лише на формування майбутнього людства в космосі, але й на новий міжнародний порядок, який охоплює комунізм і автократію тут, на Землі, у ХХІ столітті.

Отже, висновок такий, що головним конкурентом США у космосі в майбутньому є саме Китай, а не Росія. І зусилля будуть зосередженні саме на протидії китайській експансії. Звісно, це буде не так просто, однак США робить ставку на максимальне залучення приватного капіталу та ефективну співпрацю приватних та державних ініціатив, що дасть можливість не лише втримати лідерство, але й суттєво відсунути Китай на другий план.

Колонізація і новий позаземний світовий порядок

США пропонує революційну ідею, що допоможе не лише зберегти лідество у космічних перегонах, але й вирішить багато глобальних проблем планети. 

Звучить ця ідея таким чином:

“Щоб врятувати нашу планету, ми повинні забратися з неї геть”

Це означає перенесення виробництв на іншу планету, приміром на Місяць. Досягнення позаземного виробництва електроенергії, виробництва та видобутку місячних ресурсів стануть основою майбутньої багатотрильйонної космічної економіки. 

Зараз США активно займаються вироблення відповідних правил і норм, за якими буде функціонувати новий позаземний порядок. Діяльність і присутність людини в космосі мають керуватися міжнародним порядком і системами, заснованими на правилах, які підтримують свободу і процвітання всього людства. Саме США прагнуть виграти цю гонку щоб писати правила життя у новій реальності – людство виходить за межі своєї планети і стає мультипланетним видом. А це вже заявка на нове глобальне лідерство в Сонячній системі. Поки РФ намагається провадити свою політику методами ХІХ століття, США та Китай виходять на справді космічний рівень – вони створюють світ нового тисячоліття.

Саме тому важливість проектів Ілона Маска по колонізації Марсу та нова місячна програма Artemis, що здійснюється спільно з Європою, Японією і Канадою не варто недооцінювати. Нова висадка на Місяць не просто підтвердить американський успіх попередніх експедицій, але й закріпить нову лідерську позицію західної цивілізації як уособлення всього людства.  

Російські загрози

Ви резонно запитаєте: а як же Росія? Невже вона мовчки буде дивитися як світ ділить космос без неї?

Звісно, що ні. США не забули про Росію та небезпеки, які вона несе. 

15 листопада 2021 року РФ провела випробування протисупутникової зброї. Росія знищила один зі своїх супутників, утворивши орбітальне сміття, через яке астронавти на Міжнародній космічній станції кілька разів змушені були ховатися. 

Речник Держдепартаменту Нед Прайс під час прес-брифінгу 15 листопада:

“Сьогодні Російська Федерація необачно провела руйнівне супутникове випробування протисупутникової ракети прямого підйому проти одного зі своїх власних супутників. Випробування наразі призвело до утворення понад 1500 уламків орбітального сміття, які можна відстежити, і сотні тисяч уламків орбітального сміття меншого розміру, які зараз загрожують інтересам усіх націй”.

Росію було відкрито названо ворожою та небезпечною державою: 

Небезпечна та безвідповідальна поведінка Росії ставить під загрозу довгострокову стійкість космічного простору та чітко демонструє, що заяви Росії щодо протистояння вепонізації космосу є нещирими та лицемірними.

Речник Пентагону Джон Кірбі підсумував:

“Ми уважно стежимо за тими можливостями, які Росія, схоже, хоче розвинути, і які, очевидно, можуть становити загрозу не лише інтересам нашої національної безпеки, але й безпеці інших космічних держав. І знову ж таки, ми дуже чітко сказали: ми хотіли б бачити прописані правила для космосу, яким б могли відповідально користуватися всі космічні країни”.

Російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року ще раз запевнило США, що Росія є реальною загрозою світової безпеки не лише на Землі, але й в космосі. 

“Я скажу вам, що політика нашої країни щодо Росії в рамках освоєння космосу була шизофренічною”,

– заявив Брайденстайн, який очолював NASA під час правління Дональда Трампа.

Українська призма

Російсько-українська війна принесла несподівані наслідки для космічної індустрії. Війна виявилася прекрасним стимулом для зростання проектів, пов’язаних із супутниковими технологіями. Відстежування в режимі реального часу поверхні Землі, руху об’єктів та стану атмосфери виявилося вкрай затребуваним. 

Отримання зображень по гарячих слідах і їх широке оприлюднення дало розуміння ходу бойових дій не лише для військових спеціалістів, але й принесло кадри з війни у широкі маси. Звичайні люди десь в американській глибинці побачили жахливі наслідки війни на власні очі, і це стимулювало їх допомагати Україні.

Hawkeye 360

За кілька місяців до вторгнення Росії в Україну компанія радіочастотного виявлення та аналітики Hawkeye 360 почала фіксувати сигнали GPS-перешкод у Східній Європі за допомогою комерційних супутників. Коли аналітики переглядали дані, вони виявили значні перешкоди GPS поблизу Луганська та Донецька, що заважали безпілотним літальним апаратам, які працюють у регіоні. Тоді наприкінці лютого, безпосередньо перед тим, як Росія вторглася в країну, аналітики виявили перешкоди поблизу кордону України з Білоруссю, на північ від Чорнобиля. Hawkeye надав супутникові знімків, на яких показано 60-кілометровий російський військовий конвой, що прямує до України.  Комерційні космічні сервіс забезпечує у режимі реального часу інформацію про російську військову діяльність і надає підтримку українським силам, гуманітарним організаціям і журналістам. 

З перших днів Україна отримала потужну технічну допомогу від супутникових сервісів. SpaceX почала надсилати в Україну набори терміналів Starlink з 24 лютого і з тих пір надіслала вже тисячі. Комерційні супутникові компанії почали ділитися зображеннями та даними безпосередньо з Україною (Maxar Technologies, Planet, BlackSky).

Одне з найбільш важливих політичних питань, поставлених у зв’язку з війною, стосується обміну розвідданими, які традиційно були засекреченими або контрольованими урядовими установами. Події в Україні підштовхнули до перегляду певних норм та правил. США наклали обмеження на компанії, які не дозволяють їм ділитися зображеннями певних регіонів або певного рівня якості. Занепокоєння уряду США щодо розвідки з відкритими джерелами пов’язані з контролем над наративом подій. Хоча публічне оприлюднення зображень та іншої інформації пішло на користь уряду США в цьому конкретному випадку, у майбутніх сценаріях це може бути не так. В майбутньому при перегляді стратегії національної безпеки доведеться взяти до уваги, що світ став прозорішим і не можна контролювати абсолютно все.

Брайан Віден, директор з програмного планування Secure World Foundation: 

“Це перший випадок сучасного конвенційного збройного протистояння між двома супротивниками з досить значними можливостями, і принаймні один із них, з російського боку, має купу контркосмічних засобів, що дає можливість росіянам реагувати на використання космосу іншою стороною.”

Війна в Україні порушила питання норм поведінки в космосі – що є прийнятним і допустимим. Хоча існують прецеденти та міжнародні закони щодо націлювання на цивільних осіб і третіх сторін у збройному конфлікті, межі розмитіші, коли справа стосується космосу. Джон Хілл, виконуючий обов’язки помічника міністра оборони з питань космічної політики, сказав, що міжнародне право не містить чітких вказівок щодо того, “що є допустимим” у космосі. Нові правила пишуться сьогодні на основі реального життєвого досвіду, фактично вони будуть написані нашою кров’ю.  

Не можна не згадати і нещодавнє “придбання супутника” українським благодійним фондом.  Це демонструє важливість супутникових технологій та перспектив їх комерційного застосування. Супутники фінської компанії ICEYE – не військові супутники-шпигуни, вони з самого початку призначені для спостереження за поверхнею землі з цивільною метою, для моніторингу танення льодів, передбачення повеней та виникнення лісових пожеж або виявлення місць незаконної риболовлі. Але технічні характеристики дозволяють отримувати знімки з порівняно високою роздільною здатністю.

Очевидно, що в сучасній війні оперативна та достовірна інформація – це величезна цінність. Отримавши у своє розпорядження супутникові дані, командування ЗСУ багаторазово збільшує свої можливості для розвідки та планування операцій. Це вкотре засвідчує важливість технологій у війні, навіть тих, які не є безпосередньо військовими.

Новий космічний світ

Які висновки можна зробити з огляду на події, що відбуваються в світі останнім часом? 

Наостанок гарний висновок для всіх нас. Україна зараз перебуває у центрі подій всього світу. Ми не просто театр військових дій. В наших руках зараз доля світу. Від того як будуть розвиватися події в Україні залежить майбутнє світової безпекової архітектури. Нам важливо не лише перемогти у цій війні, але й вибороти своє право на майбутнє як потужної держави – регіонального лідера та держави першого світу в усіх сенсах цього слова. Ми маємо шанс здійснити квантовий стрибок. І стати передовою державою не лише в Європі, але й у космосі.

Росіянам хочеться побажати гарних батутів, бо невдовзі лише вони і залишаться єдиним способом кудись полетіти з РФ, а Україні бажаю – мирного неба, нових мрій та льотної погоди. Бо нам ще у космос треба встигнути. 

Автор

  • Ярослава Бірюк

    Засновник АЦ “Хімера”

    Закінчила факультет Дизайну Київського національного університету технологій та дизайну. Сертифікований спеціаліст з креативності – Professional in Creativity Certificate by UniCert®_GmbH. Понад 15 років досвіду роботи в ІТ та креативних індустріях.
    Член оргкомітету iForum ‒ найбільшої офлайн-конференції в Україні, присвяченій інтернету.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, інновації та технології, Problem Solving та прийняття рішень, ідеології та стратегеми, інформація та пропаганда, глобальні виклики і загрози.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.