Автор:
Невидимий фронт, на якому Україна вже може святкувати перемоги. Принаймні за підсумками 2021 року. Саме так можна назвати свіжий звіт американських аналітиків “The Lobbying Battle Before the War: Russian and Ukrainian Influence in the U.S.” Звіт повністю присвячений темі українського та російського лобізму в США. Наші медіа зі своїм тотальным зрадофільством якось оминули цю важливу новину. Тому ми вирішили додати ложку “переможеньки” до діжки зрад. Бо якщо воно добре, то чому б не порадіти. Як так сталося, що “український лобізм буквально заткнув за пояс всіх напередодні війни”.
Інколи мені здається, що ми якісь мазохісти. Постійно шукаємо чим собі роз’ятрити душу: щодня знаходимо нову зраду. Натомість про перемоги не можемо згадати без ложки дьогтю і навіть у добрих новинах знаходимо підступ.
Це виглядає як набута безпорадність (даний феномен відкрив американський психолог Мартін Селігман у 1967 році, але існував він задовго до цього) – століттями нас принижували і доводили, що ми якісь другосортні, меншовартісні. В результаті, ми зневірилися у себе і своє майбутнє. Але у цій діжці дьогтю все ж таки є ложка меду – війна повертає нам самоповагу та віру у власні сили. Наш ворог не такий вже й нездоланний, яким він себе намагається показати, а ми не такі вже й безпорадні та слабкі. В нас прокидається національна гідність та оте саме “пишатися”. Ми вчимося пишатися своїми перемогами, пишатися своїми людьми, пишатися своїми ідеями та здобутками. І давайте не вишукувати плями на сонці, а просто будемо пишатися тим, що ми робимо.
Цей лірично-філософський вступ був до української перемоги, про яку ви навряд чи почуєте у новинах. А вона дійсно дуже важлива. І, можливо, завдяки їй сьогодні Україна отримує всі ці ешелони озброєння зі США.
Перемога на невидимому фронті лобізму
Лобізм та лобіювання, тобто вплив на державні інститути заради просування власних інтересів та ухвалення певних рішень, у США абсолютно законна діяльність, що регулюється законом від 1946 року. Тоді був прийнятий спеціальний закон (Federal Regulation of Lobbying Act), що зобов’язує лобістів реєструватися та надавати повну інформацію про те чиї інтереси вони збираються просувати та за які кошти й регулярно звітувати. Лобізм буває внутрішній (коли американські компанії чи організації платять за просування якихось рішень) та міжнародний (коли свої інтереси в США лобіюють інші держави). Для останнього існує окремий закон про Реєстрацію іноземних агентів – Foreign Agents Registration Act (FARA) 1938 року, який регулює всю їх діяльність та фінансовий бік питання. Контроль за виконанням закону здійснює відділ контррозвідки в Управлінні національної безпеки США (National Security Division – NSD). Отже, все більш, ніж серйозно – кожен долар обліковується та контролюється, бо це питання нацбезпеки.
Щороку публікуються звіти з лобіювання, в яких можна прочитати хто, скільки і за що платив. Звіт за 2021 рік привертає нашу особливу увагу, бо це перемога України, якою нам варто пишатися. Тепер про все докладніше.
Звіт Quincy Institute
20 липня 2022 року американський Інститут відповідального державного управління імені Квінсі (Quincy Institute for Responsible Statecraft) опублікував детальний звіт за результатами 2021 року в сфері лобізму з гучною назвою “The Lobbying Battle Before the War: Russian and Ukrainian Influence in the U.S.”. Звіт повністю присвячений темі українського та російського лобізму в США.
Про російський лобізм ми чули багато і не дивуємося вже тим мільйонам доларів, які витрачає Росія на просування своїх інтересів як легальними способом, так і нелегальним. А ось чути про український лобізм – це трохи дивина. Але він не тільки існує, а ще є надзвичайно ефективним. Як його охарактеризували американські аналітики –
“український лобізм буквально заткнув за пояс всіх напередодні війни”.
То ж що такого сенсаційного трапилося, що викликало такий захват в американської політичної спільноти?
Українська сенсація
Замість тисячі слів одна картинка все продемонструє наочно. Кількість контактів проукраїнського лобі за підсумками 2021 року в цифрах (на основі звітів FARA):
Трохи пояснень. Саудівське лобі, одне з найбільших та найпотужніших іноземних лобі у Вашингтоні, мало лише 2834 контакти, що не становить навіть чверті того, що було у нас. Японське лобі, яке традиційно є серед лідерів по витратам зі своїми 3209 контактів теж недалеко від саудитів втікло. Для порівняння – проросійські лобісти здійснили лише 21 контакт проти проукраїнських 13 541. Це справді фантастичні цифри.
Нагадаю, що це звіт за 2021 рік, ще до повномасштабного російського вторгнення.
Російське лобі
Ще більш вражаючими цифри стають, коли порівняти вартість цих контактів. Так, на проукраїнське лобіювання було витрачено $2 млн, а Росія витратила $42 млн, з яких $38 млн пішло на фінансування діяльності медіа – RT та Sputnik, які не повідомляють про участь у політичній діяльності, окрім розповсюдження свого медіа-контенту.
Пояснити таку асиметрію можна 2 причинами:
- по-перше, проросійське лобі використовує менш прозорий статут – LDA (Lobbying Disclosure Act) – для звітування про свої лобістські зусилля
- по-друге, значно більший запал, який виявляють проукраїнські лобісти
Так, багато фірм проросійського лобі були традиційними лобістськими та піар-компаніями, які просто не повідомляли про жодну політичну діяльність. Насправді, лише одна фірма Mercury Public Affairs, яка представляла En+ Group, російську енергетичну та металургійну компанію, пов’язану з олігархом і соратником Путіна Олегом Дерипаскою, повідомила про хоч якусь політичну діяльність.
І хоча кілька фірм просто повідомили про відсутність політичної діяльності від імені російських клієнтів, “іншою причиною розбіжностей у звітах про політичну діяльність є те, що, на відміну від українських інтересів, деякі фірми, що представляють інтереси Росії, зареєстровані відповідно до більш непрозорого Закону про розкриття лобістської діяльності (LDA)”, зазначається у звіті, включаючи лобістів, які виступають за “Північний потік-2”.
Фірми, що представляють Nord Stream 2 AG, вкрай агресивно лобіювали щоб завадити будь-яким зусиллям США заблокувати газопровід. Загалом фірми, що представляють компанію, витратили $3,29 мільйона у 2021 році для впливу на позицію США щодо трубопроводу.
Ще одним фактором є те, що деякі фірми, які отримували гроші з російських джерел, просто не робили для них жодної роботи, як-от Matthew Jay Lauer і Sidley Austin LLP. Тобто оплата була, а роботи не було.
Yorktown Solutions
Цікавою є ще одна особливість проукраїнського лобі в США – нерівномірність активності. Так, одна фірма, Yorktown Solutions, займалася понад 91% усієї політичної діяльності, про яку повідомляло проукраїнське лобі.
У 2021 році Yorktown Solutions отримала понад $1 млн за всеосяжну кампанію впливу на Конгрес, ЗМІ та аналітичні центри від імені своїх клієнтів: Федерації роботодавців нафтогазової галузі. Робота Yorktown для Федерації – найбільшої асоціації енергетичних компаній в Україні – почалася на початку 2020 року з контракту на суму $960 000 на рік, згідно з яким Yorktown погодилася надавати “роз’яснювальну роботу урядовцям США, ЗМІ та відповідним організаціям приватного сектора” в надії на “захист енергетичної безпеки та незалежності України”.
Понад 13 000 контактів у 2021 році проукраїнського лобі розподілилися по ключовим напрямкам, які формують зовнішню політику та громадську думку США. Розподіл контактів по інституціям видно у наступній таблиці.
Як бачимо, основні зусилля українського лобізму зосереджені на законодавчих органах, що дає відчутні результати.
Після 24 лютого
Після вторгнення Росії проукраїнське лобі виграло майже всі поступки, яких вони домагалися від Конгресу та виконавчої влади. За допомогою американської громадськості, яка надзвичайно підтримує Україну і стикається з невеликою опозицією (майже всі лобістські та піар-фірми швидко розірвали зв’язки зі своїми російськими клієнтами після вторгнення та санкцій США). Найбільша перемога проукраїнського лобі – це, звісно, накладення санкції США на газопровід “Північний потік-2” адміністрацією Байдена. З цією перемогою та забороною Байдена на імпорт нафти та газу з Росії проукраїнське лобі перейшло від зосередження на “енергетичній безпеці до безпеки загалом”, саме так один лобіст описав новий фокус проукраїнського лобі на отриманні військової підтримки США для війни України з Росією.
Хоча “Північний потік-2” та енергетичні проблеми були, безумовно, головною темою проукраїнського лобі у 2021 році, деякі зусилля з лобіювання та зв’язків з громадськістю були спрямовані на забезпечення військової підтримки США та перспективи вступу України до НАТО. У період з 2014 по 2021 рік США виділили $2,7 мільярда на підтримку українських військових.
Аналітичні центри також зіграли центральну роль в отриманні військової підтримки від США. Повідомлялося про близько 600 контактів з Атлантичною радою (Atlantic Council), яка закликала до збільшення військової підтримки США для України. Взаємодія проукраїнського лобі з Атлантичною радою включала численні зустрічі з Джоном Гербстом, колишнім послом США в Україні, який перед вторгненням Росії сказав, що президент Джо Байден повинен “надіслати більше зброї в Україну прямо зараз. Будь-якими способами розмістіть додаткові сили США та НАТО вздовж кордону з Росією”.
Після 24 лютого 2022 року кількість симпатиків України у владних коридорах США почала стрімко збільшуватися. Лише кількість фірм, які офіційно працюють на Україну, більш ніж подвоїлася порівняно з довоєнним періодом. А тих, хто підтримує проукраїнську політику з ідейних міркувань безкоштовно ще значно більше. Кількість “адвокатів України” збільшується з кожним днем. Часто цю прихильність неможливо виміряти у кількісних показниках, але якісні наслідки такої підтримки ми відчуваємо цілком конкретними об’ємами американської допомоги.
Висновки
В якості висновку, хочеться закінчити тим, з чого почала. Давайте вчитися пишатися своїми успіхами. Давайте вірити у свої сили. Наш ворог страшний та сильний, але ми не слабаки. Ми маємо характер, таланти та силу, щоб перемогти. Якщо ми не зупинимо Росію, то ніхто інший цього не зробить. Бо процвітати Україна зможе лише без Росії. Коли правда на твоєму боці, то неможливо програти.
