Автор:
Тему протестів водіїв на кордоні з Польщею вже обговорювали багато разів, однак варто заглибитися в її деталі. Формальним приводом є нібито порушення угоди України з ЄС. Протестувальники аргументують це тим, що українські водії обвалюють ринок, пропонуючи нижчі ціни за свої послуги.
Така заява, щонайменше дивна, адже Єврокомісія вже пригрозила Польщі внутрішніми санкціями, якщо ситуація не вирішиться найближчим часом. Тобто, з точки зору Європейської комісії, Україна ніяк не порушує умов угоди. Для цього ніхто би не організовував жодних страйків, а всі порушення ліквідували б запуском механізму бюрократичних процедур.
Якщо проаналізувати вищезгадані події, то з’являються цікаві нюанси, які вказують на тих, хто саме зацікавлений у блокуванні руху українських вантажівок.
Слід зауважити, що Польща нині переживає політичну кризу, спровоковану парламентськими виборами. Уперше за тривалий період уряд PiS не зміг завести до Сейму достатньої кількості депутатів для формування більшості й відповідно створення уряду. Варто зазначити, що РФ дуже вдало вибрала момент для дестабілізації, який припав на пост-виборчу політичну кризу і зимовий період, коли інтенсивність бойових дій йде на спад і з’являються можливості для інформаційно-психологічного впливу на українське суспільство.
Поки польська влада намагається сформувати уряд, політична партія “Konfederacja” стала в авангарді протестів на кордоні. В списках цієї політичної сили йшли люди, які завжди асоціювалися з російським лобі у Польщі. До них належить і депутат Януш Корвін-Мікке, який їздив до окупованого Криму і виражав свою підтримку Аксьонову. Також він став центральною фігурою медіа-скандалу, коли публічно наполягав на російській версії подій у Бучі. Ще однією особою, котра йшла в списках партії “Konfederacja”, є мешканка Донецька Лілія Мошечкова, котра позувала на фото з путінськими байкерами “Ночные Волки” та символікою ЛДНР.
У депутатів Конфедерації, варто відзначити, химерне поєднання українофобії з одночасним внесенням у свої виборчі списки людини з України, яка підтримує РФ. Проросійські сили у Польщі не можуть відкрито сказати, що діють в інтересах РФ, тому активно користуються димовою завісою під назвою “національні інтереси”.
Дуже цікаво як саме поєднується польський національний інтерес із ініціативою Конфедерації блокувати рух українських вантажівок, зокрема, гуманітарних та військових вантажів, необхідних для ефективного протистояння російській агресії.
Постає питання, наскільки ця блокада сприяє польським національним інтересам, якщо на польському ринку транспортних послуг давно триває затяжна криза. Адже, станом на 2021 рік польській економіці бракувало 200 тисяч водіїв. У 2023 році ситуація не змінилась на краще. Показники залишаються ті ж самі. Українські водії вантажівок, якщо вірити словам протестувальників, забирають у поляків роботу, але це твердження суперечить офіційним даним.
Ще однією ознакою російського сліду є приєднання до блокади Словаччини, де нещодавно переміг проросійський кандидат. Цілком прогнозованою є поширення блокади і на угорський кордон, де вже утворились затори.
Як на спонтанний страйк, то дана ситуація виглядає аж надто добре організованою і по часу ідеально грає на користь РФ. Через територію Польщі проходять усі військові та гуманітарні вантажі від союзників. До того ж збитки від блокади вже дійшли до 400 мільйонів євро. Ситуація нагадує зернову блокаду, завдяки якій РФ намагалась досягти поступок зі сторони України.
Цього разу Москва вирішила працювати одразу за кількома напрямками:
- Обстрілювати українську критичну інфраструктуру протягом усієї зими
- Блокувати рух українських вантажівок руками своїх агентів впливу
- Поширювати політичну кризу у Польщі на решту країн ЄС
Ситуація однозначно не залишиться поза увагою відповідних органів ЄС й знову приведе до з’ясування стосунків замість того, щоб організовувати протидію РФ.
Ситуація ускладнюється тим, що діючий прем’єр Польщі Матеуш Моравецький, ймовірно, не зможе сформувати уряд. Будь-які його ініціативи зустрінуть спротив опозиції, яка має сильніший вплив у Сеймі. Таким чином, процедуру формування уряду доведеться почати наново. Для нас це означає, що протести триватимуть, доки польська влада не зможе сфокусуватися на проблемі і присвятити достатньо часу пошуку рішення спільною з Україною. Фактично РФ знову провертає той же трюк, що й завжди: максимально використовує демократичні механізми, щоб у подальшому ліквідувати демократію.