Варшава виставляє рахунок. Що означає заява Польщі про репарації?

Варшава виставляє рахунок

Автор:

Тема репарацій за збитки, завдані Німеччиною у Другій світовій, час від часу з’являється в заявах польської влади, а також на сторінках преси. Чи можна стверджувати, що вимоги Варшави до Берліна виплатити компенсацію за події 1939-45 є лише популізмом?

І так, і ні.

Історична справедливість

Диспут щодо репарацій має довготривалу історію і є як частиною політичного протистояння між двома правлячими партіями Польщі, так і боротьбою за історичну справедливість після закінчення Другої світової війни.

Оцінці експертів було піддано не лише економічну складову втрат, але й також воєнні злочини німців, акти мародерства і нищення культурної спадщини і вплив війни на демографічний потенціал Польщі.

Політичне протистояння

З одного боку опозиції до PiS треба рахуватися з симпатіями виборців, а з іншого не зіпсувати хороших відносин з Берліном. Політичні консультанти PiS професійно ідентифікували слабкість опонентів. Дональд Туск очікувано заявив, що тему репарацій вже давно закрито, а PiS будує на темі Другої світової війни політичний капітал і нагнітає антинімецьку істерію. Це вже вдарило по репутації PO, тому що чинна польська влада звинувачує опонентів у тому, що вони захищають інтереси Берліна, а не Варшави.

Однак історія з репараціями набагато цікавіша, ніж здається на перший погляд. З точки зору історичної спадкоємності Польща не визнає себе правонаступницею Польської Народної Республіки (Polska Republika Ludowa). По цій же причині Варшава не визнає рішення про відмову від виплати репарацій, яке було прийняте польським комуністичним урядом.

Варшава vs Берлін

Можливо, вимоги про відшкодування збитків не були б висунуті Берліну зараз. Однак цьому сприяє як геополітична, так і внутрішньополітична ситуація у Польщі. Наближаються нові парламентарні вибори, які відбудуться вже у 2023 році, в той час як вибори нового президента пройдуть у 2025 році.

Звичайно ж PiS намагається бити по своїх головних конкурентах, користуючись їх прихильністю до Берліна, а також загальною неприязню до ФРН на фоні війни в Україні.

73% поляків вважають, що війна в Україні загрожує безпеці Польщі.

На цей факт також накладається польсько-німецьке протистояння з ФРН в межах Євросоюзу. В ситуації із репараціями, однак, спробував згладити кути колишній очільник МЗС Польщі в уряді PO Радослав Сікорський. Політик заявив, що він особисто проголосує за PiS, якщо вони зможуть домогтися від Берліна виплат репарацій. Також Сікорський додав, що згідно з рішеннями в Потсдамі, Польща мала отримати 15% радянських репарацій, але СРСР очікувано їх не виплатив. Саме тому він вважає, що уряд PiS повинен скерувати всі претензії щодо виплат особисто Володимиру Путіну.

Протистояння між Варшавою і Берліном з рівня звичайних популістичних заяв переходить у фазу нової війни пам’яті. Чим це закінчиться, можна лише здогадуватися. Тим не менш, в цій ситуації є ряд уроків, які може засвоїти для себе Україна.

З моменту закінчення Другої світової війни минуло багато років. Тим не менш, Варшава рішуче відкидає будь-які аргументи про термін давності німецьких воєнних злочинів. Те ж саме стосується відмови від репарацій, згоду на яку дав комуністичний уряд. Злочини РФ як правонаступниці СРСР ще будуть розглянуті на окремому Нюрнберзькому процесі.

Урок для України

Україна не повинна даремно гаяти час, а створювати вже зараз свою парламентську групу по оцінці збитків, завданих СРСР-РФ, а також власний Інститут Воєнних Втрат ім. Героїв Азовсталі. В жодному разі не можна допустити, щоб РФ знову відкупилась від справедливого суду зниженням цін на газ чи косметичною демократизацією політичної системи. Чим швидше розпочнеться процес оцінки збитків, тим менше шансів буде в Росії уникнути відповідальності за свої злочини.


  1. PiS (Prawo i Sprawiedliwość) – польська політична партія консервативного спрямування
  2. PO (Platforma Obywatelska) – опозиційна до PiS партія ліберально-демократичного спрямування

Автор

  • Владислав Ковальчук

    Засновник АЦ “Хімера”

    Випускник Варшавського Університету Суспільно-Гуманітарних Наук (University of Social Sciences and Humanities) факультету міжнародні відносини. Має ступінь магістра за спеціалізацією Національна Безпека, виданий Люблінським Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської.
    Раніше один з організаторів щорічних конференцій і постійний аналітик Intermarium Support Group.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, правосуддя перехідного періоду, боротьба з тероризмом, асиметричні конфлікти, війна з наркотиками, діяльність спецслужб.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.