Автор:
Політика переслідування євреїв у Нацистській Німеччині мала далекосяжні наслідки і уроки для всього людства. Однак, якщо дивитися на історію двох світових воєн, то можна сказати, що нацисти не могли вбивати масово єврейське населення, одночасно апелюючи до того, що в інших країнах до німців ставляться так само, як нацисти до євреїв.
Зовсім інакше виглядає ситуація з РФ. Від самого початку війни в Україні Кремль стверджує, що бореться з нацизмом. Нова фаза війни, що розпочалась 24.02.2022, також відбувалась під гаслом “денацифікації” України. Спроба продати міф про нацизм в Україні провалилась.
Якщо і є держави, що вірять в цей російський наратив, то лише по тій причині, що є залежними від РФ і надають їй декларативну підтримку в обмін на якісь поступки. Якщо брати до уваги той факт, що в шанованому товаристві росіянам руки не падають, то варіантів у них небагато. На нацистів вони не тягнуть. Країни Осі хоча б були готові воювати на стороні Гітлера, в той час як Іран, Північна Корея, Куба, Венесуела і Сирія точно не підуть на збройну конфронтацію із Заходом в інтересах Росії.
“Скасування” росіян
Окрім економічних санкції росіян торкнулась так звана культура скасування, тому що після 24.02.2022 їм не дуже хочуть давати візи до ЄС, та й не раді у всіх тих країнах, які засудили російську агресію в Україні. Єдиний, хто винен у сьогоднішньому становищі росіян – це самі росіяни, які підтримали збройну агресію і дії свого диктатора.
Санкції і сплеск антиросійських настроїв – це адекватна реакція на дії російської армії в Україні.
Саме тут штатні пропагандисти вирішили знову дістати методички про лютуючу русофобію в Європі, а для підсилення ефекту запакувати її в обгортку Голокосту. Тема нацизму в Україні є центральною в російських сюжетах, але після санкцій російська пропаганда вирішила взяти на озброєння ще й Голокост.
Оскільки Радянський був суддею, а не підсудним на Нюрнбергу, то РФ, котра є його правонаступницею, не несе відповідальність за радянські злочини. Саме це дозволяє рашистам займатися геноцидом українців, використовуючи риторику і методи, які використовували нацисти. У виправдання вони кажуть, що борються з нацизмом.
Російська пропаганда
Якщо поглянути на інформаційні ресурси росіян, зокрема в сегменті телеграму, то дуже чітко простежується наратив, що сьогодні росіяни в Європі – це євреї в Німеччині 30-х років. Ці тези активно просувають такі російські пропагандисти, як Армен Гаспарян, Володимир Соловйов і Юлія Вітязєва, а також ряд інших пропагандистських каналів. Серед них також канал спікера МЗС РФ Марії Захарової.
Основний посил такий, що заборона на в’їзд чи анулювання посвідки на проживання є повтором історії Другої світової. Кадри з табору для військовополонених росіян російські пропагандисти порівнюють із німецькими концтаборами. Це кажуть ті ж самі люди, які виправдовували нещодавній теракт в Оленівці, в ході якого росіяни вбили беззбройних людей, яким обіцяли людське поводження.
Тим не менш, нацисти все одно в Україні.
Коли російську літературу вилучають з української шкільної програми, всі пропагандисти знову верещать про нацизм. Коли ж російська армія спалює книги з історії України і бібліотеку в Маріуполі, то це просто “боротьба з коричневою чумою” в Україні. Таких прикладів є сотні, якщо не тисячі. Для Кремля переконування світу, що нацисти в Києві, а не Москві, є принциповим питанням. При цьому саме вони будують фільтраційні табори, займаються депортаціями населення, а воєнні злочинці у їх формі кажуть, що борються проти самої ідеї існування України.
Експлуатація теми Голокосту і примірювання на себе ролі євреїв у Другій світовій розпочалась не сьогодні. Недарма в 2020 році Путін відвідав Всесвітній форум пам’яті Голокосту. Там він наголосив на тому, що не можна допускати історичний ревізіонізм в контексті подій Другої світової війни.
“Тут, як і в Росії, розуміють значимість уроків Другої світової війни, не дозволяють світу забути, до чого призводить національний егоїзм, розбрат, сприяння будь-яким формам шовінізму, антисемітизму та русофобії”,
– заявив Путін під час форуму.
Зараз ця заява знайшла логічне продовження у пропагандистських публікаціях і сюжетах на федеральних каналах. На Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту він поставив між геноцидом євреїв і теперішньою неприязню до росіян знак рівності.
Міфотворчість Кремля
В 2022 році російська пропаганда розвиває тезу, що росіян переслідують в Україні, Литві, Латвії, Естонії та інших країнах, підтягуючи під це історичні приклади співпраці з нацистами.
Простежується чітка спроба продати міф, що українці, литовці, латиші та естонці закривають російські канали, вилучають з навчальної програми російську літературу, не видають візи і анульовують ще діючі посвідки не у відповідь на Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, а також теракти у Вінниці та Кременчуці з Оленівкою. Ні, справжня причина – стверджує Росія – криється у глибокій русофобії, спричиненій співпрацею з нацистами у Другій світовій війні.
Росія – це держава терорист, яка нещадно маніпулює трагедією Другої світової війни, de facto, відроджуючи радянський тоталітаризм.
“Можем повторить”
З однієї сторони звучить “Можем повторить”, а з іншої, що не можна допускати розбрату і будь-яких форм шовінізму, як зазначив Путін у 2020 році. Тим не менш, найбільшими шовіністами продовжують залишатися росіяни, які ненавидять і вважають людьми другого сорту всіх своїх сусідів. Найгіршим є те, що шовінізм існує і культивується в Росії на державному рівні по відношенню й до власних громадян.
Путін – воєнний злочинець, який прикривається пам’яттю про найкривавіший конфлікт ХХ століття, розпочав нову війну в Європі, вбивши масу цивільного населення і зрівнявши із землею купу міст, які жили, розвивалися і процвітали, поки не прийшла Росія.
Росіяни – не жертви, хоча саме роль жертви вони хочуть на себе приміряти, щоб продовжувати вбивства, тортури і зґвалтування з мародерством.
РФ – це ракова пухлина на тілі планети, котра може існувати лише за рахунок пожирання здорових клітин організму. Завданням всього цивілізованого світу є хіміотерапія у вигляді санкцій, поставок зброї і сприяння дезінтеграції Росії як держави. Інакше вона має всі шанси поширитися далеко за межі України.
Як вже говорилося вище, події 1939-45 років мали далекосяжні наслідки і уроки для людства, але головний урок тієї війни людство ще не засвоїло до кінця. Всі так боялися відродження нацизму в Європі, що не помітили як своєю толерантністю до злочинів СРСР породили нового монстра. Різниця в тому, що під окупацією ідейних натхненників Путіна Захід ще не був. Коли ж в салонах Берліна і Парижа прозріють, то може бути вже занадто пізно.
