Автор:
Нещодавно було опубліковано новий оборонний звіт Японії, в якому було висловлено стурбованість з приводу зростаючого використання Китаєм штучного інтелекту та “військово-цивільного синтезу”.
Останні 30 років Китай активно нарощував свій оборонний бюджет: проводили модернізацію армії не лише в кількісному, але й якісному вимірі. Особливу увагу приділяли ядерним, ракетним, військово-морським та повітряним силам. До прикладу, влітку 2021 року китайці здійснили випробувальний запуск на навколоземну орбіту гіперзвукового глайдеру, який вважається більш складним для перехоплення.
“Іntelligentized warfare” – нова стратегія Китаю
Китай прагне створити “збройні сили світового класу” до середини ХХІ століття. І збираються вони це зробити шляхом “інтелектуалізованої війни” (“intelligentized warfare”) за допомогою штучного інтелекту та інших засобів, просуваючи в якості національної стратегії ідею розвитку військово-цивільного синтезу (military-civilian fusion – MCF), спрямовану на прискорення двостороннього обміну військових і цивільних ресурсів.
Китай намагається стрімко покращити швидкість і можливості систем озброєння, засобів спостереження та обробки даних за допомогою штучного інтелекту. Прискорення передачі та обробки супутникових даних в Пекіні дозволяють військовим кораблям, ракетам і ядерній зброї отримувати якіснішу інформацію про націлювання.
США є лідером інновацій у військовій сфері (та й загалом світовим лідером інновацій). Тому для для Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) є критично важливим скоротити прірву в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Бо однієї кількісної переваги у 1,5 млрд. населення недостатньо для лідерських позицій у сучасному світі. Тому так звані підривні технології (disruptive technology) – штучний інтелект (ШІ), квантові технології, big data, хмарні обчислення, Інтернет Речей (ІоТ) – набувають актуальності у військовій сфері. ШІ, зокрема, розглядається як критично важлива стратегічна технологія, яка “змінює гру”.
“Штучний інтелект… призведе до глибокої військової революції…” – генерал-лейтенант Лю Гочжі, директор науково-технічної комісії Центрального військового комітету Китаю.
Штучний інтелект має найбільше значення для Народно-визвольної армії, оскільки він дає Пекіну можливість конкурувати з Вашингтоном на рівних у розробці новітніх технологій. Політику Китаю щодо штучного інтелекту вперше було описано в “Плані розвитку нового покоління штучного інтелекту”, виданому Державною радою в 2017 році. У плані було названо використання військово-цивільного синтезу (MCF) одним із “основних обов’язків” для розвитку штучного інтелекту. MCF використовується як підхід до розробки штучного інтелекту на основі віри Китаю в те, що він може, так би мовити, “обігнати на повороті” Сполучені Штати.
“White paper” з питань оборони Китаю 2019 року акцентує увагу на мінливому ландшафті сучасної війни: “сучасна еволюція війни рухається в бік інформатизації, що вказує на зростання ролі інтелектуальної війни”. Саме тому Китай розробляє нову концепцію ведення війни, яку вони називають інтелектуалізованою війною (intelligentized warfare).
Сюй Цілян, віце-голова Центрального військового комітету Китаю, 26 листопада 2020 зазначив, що, оскільки НВАК вступила в епоху інтелектуалізації, вона повинна сприяти інтегрованому розвитку “трьох модернізацій”: механізації, інформатизації та інтелектуалізації. Сюй також наголосив на необхідності для Китаю “розширити стратегічне мислення та прискорити перехід від адаптації та пасивного способу ведення операцій до проактивного проектування”. Заяви Сюй Ціляна показують, що Китай прагне використовувати підривні технології, щоб виграти у війні. Китайські військові стратеги вважають, що в умовах інформатизованої війни ключовим фактором перемоги є створення збоїв або паралічу на боці противника, а не масштабне виснаження його сил.
Китайська інноваційна концепція інтелектуалізованої війни полягає в прямому контролі волі ворога. Ідея в тому, щоб використовувати штучний інтелект для прямого контролю над волею найвищих осіб, які приймають рішення, включаючи Президента, членів Конгресу та бойових командирів, а також звичайних громадян. ”Домінування інтелекту” або “контроль над мозком” стануть новими сферами боротьби за контроль у інтелектуалізованих війнах, в результаті чого штучний інтелект буде використовуватися зовсім інакше, ніж це передбачає більшість трактувань Америки та союзників.
Саме цей підхід Пекін має намір використати, щоб взяти Тайвань під свій контроль без ведення звичайних бойових дій. В теорії це має виглядати таким чином: зброя, що керується ШІ здійснить вплив на Тайвань, США та їх союзників на когнітивному рівні й необхідність у конвенційних засобах відпаде. Тобто перемога буде досягнута без жодного пострілу. Такий сценарій виглядає ідеальним варіантом для китайских політиків.
Китайська фантастична реальність
Звучить дуже фантастично та незрозуміло.
Наведемо приклад як це може виглядати на практиці. Ось як це описав один китайський військовий стратег у свої книзі. Крихітний літальний апарат, що можливо імітує комаху, непомітно проникає у кімнату найвищих посадових осіб, що приймають рішення (Президент, генерал, міністр). Далі цей апарат може використовувати смертельні або несмертельні засоби (наркотики або якусь форму контролю розуму), щоб змусити посадовця здійснити певні дії. Апарат також може проектувати текст, голос і зображення, щоб передати свої вимоги, тим самим підкорюючи волю людини. Такі дії посадовців можуть викликати обурення у громадян ворожої країни. Тому тут є ще аспект маніпуляції громадською думкою. Фейкові новини та дезінформація можуть дискредитувати уряд цільової країни, для чого будуть застосовуватися засоби впливу в кіберпросторі. Такі маніпуляції змусять громадян змиритися зі змінами в політиці, спричиненими тим, що на осіб, які приймають рішення, було здійснено вплив високотехнологічною зброєю.
Моторошна картина майбутнього, ніби сюжет якогось фільму.
Незважаючи на те, що китайський уряд не надав офіційного визначення “intelligentized warfare”, ряд китайських дослідників пояснюють цю концепцію так: “інтегрована війна, що ведеться на землі, морі, повітрі, космосі, електромагнітних, кібернетичних і когнітивних аренах з використанням інтелектуальної зброї та обладнання і пов’язаних з ними методів роботи, на основі системи IoT (Інтернет речей)”.
Когнітивна війна
І хоч Китай постійно апелює до когнітивної сфери у новій концепції, звіт Міноборони США за 2021 рік про військовий потенціал Китаю говорить про те, що насправді це все означає просто “розширене використання ШІ та інших підривних технологій на кожному рівні війни”. З точки зору використання ШІ у війні, “intelligentized warfare” не є новою концепцією. Навпаки, США значно випереджають Китай. The Third Offset Strategy, прийнята в листопаді 2014 року, задовго до того, як було оголошено про інтелектуалізовану війну, наголошувала на використанні ШІ та автоматизації.
Характеристики “intelligentized warfare”, описані китайськими дослідниками, включають покращення можливостей обробки інформації, швидке прийняття рішень за допомогою штучного інтелекту, використання роїв і той факт, що когнітивна сфера стане наступним за важливістю полем бою після фізичного та інформаційного простору.
“Китайські військові тенденції в поєднанні з недостатньою прозорістю оборонної політики Китаю та військових справ стали предметом серйозного занепокоєння для регіону, включаючи Японію та міжнародне співтовариство, і ці тенденції посилюються в останні роки”, – підсумовують у останньому японському звіті.
Незважаючи на переможні звіти китайських посадовців, досі незрозуміло, наскільки далеко просунулася країна в скороченні бойового циклу “прийняття рішень”. Бо насправді саме це є найбільш уразливим місцем китайської стратегії. Ключове питання полягає в тому, чи може китайський штучний інтелект зрівнятися з нещодавніми досягненнями США в скороченні часу “sensor-to-shooter”, удосконаленні боєприпасів, коригувальних засобів та обробці інформації за допомогою штучного інтелекту.
Чи можуть китайські супутники надсилати інформацію про націлювання в режимі реального часу на літаки п’ятого покоління та наземні пускові установки під час бою?
Чи може його гіперзвукова зброя змінити курс під час польоту та використовувати технологію обробки даних і наведення цілей нового покоління?
Відповідей на всі запитання не буде допоки не почнуться реальні бойові дії. А поки Китай висловлює глибоке занепокоєння та продовжує класичні маневри військових навчань, ми не дізнаємося чи дійсно нова “intelligentized warfare” реально працююча концепція чи лише мрія про війну майбутнього. Хоча однозначну цінність та перспективність такої ідеї варто відзначити. Питання лише чи Китай може її втілити в життя в умовах відсутності культури інновації та домінуванні культури “запозичень” технологій.
