Автор:
Ми вже неодноразово порушували тему високотехнологічного протистояння Китаю і США. Говорили і про те, що саме технологічні інновації будуть визначати майбутнє геополітики, і про нову китайську стратегію “intelligentized warfare” – національну систему штучного інтелекту як новітньої зброї, яка базується на ідеї розвитку військово-цивільного синтезу (military-civilian fusion – MCF), спрямованого на прискорення двостороннього обміну військових і цивільних ресурсів. І ось знову настав час поговорити про технологічну конкуренцію між США та Китаєм. Тим більше для цього є кілька приводів.
Події останніх днів повертають нас до теми високих технологій. Давайте конспективно оглянемо ключові моменти, а відтак, спробуємо оцінити їх значення та знайти поміж ними зв’язки, хоч деякі не дуже й очевидні.
Потепління у відносинах
Кілька днів тому, 25 жовтня, президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Китай готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами, оскільки обидві сторони долають свої розбіжності та працюють разом, щоб реагувати на глобальні виклики, – повідомили Reuters з посиланнями на китайські ЗМІ.
Сі Цзіньпін закликав до більш стабільних двосторонніх зв’язків, які, за його словами, мають будуватися на принципах “взаємної поваги, мирного співіснування та взаємовигідної співпраці”. Цей заклик прозвучав перед ключовим візитом міністра закордонних справ Ван Ї до Вашингтона наприкінці цього тижня. Головний китайський дипломат проведе ряд перемовин на найвищому рівні перед очікуваною зустріччю президента США Джо Байдена та Сі Цзіньпіна в Сан-Франциско на листопадовому саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
“Китайські оглядачі вважають, що візит (Ван Ї) прокладе шлях до можливої зустрічі між главами двох держав, але додали, що Вашингтону необхідно докласти конкретних зусиль, щоб усунути занепокоєння Пекіна та продемонструвати свою щирість”, – коментує подію підконтрольна Китаю державна газета Global Times.

Нагадаємо, що перед тим стало відомо про офіційну відставку міністра оборони Китаю Лі Шанфу після чуток про його зникнення. Це рішення китайського уряду можна розцінювати як своєрідний крок на зустріч до США – так би мовити, жест поваги. Його відставка може відновити військові переговори між країнами на високому рівні. Раніше діалог між Лі й американськими воєначальниками не проводився через санкції, накладені на нього ще при адміністрації Трампа. Таким чином, китайці усунули суперечливого міністра і цим відкрили шлях до перемовин.
Отже, чекаємо зустрічі Джо та Сі. Вона може принести важливі зміни й для нас, оскільки налагодження стосунків між США і Китаєм призведе до ослаблення Росії, якій потрібна підтримка Китаю.
Чіпова війна
Як бачимо, спостерігається потепління у відносинах між США та Китаєм. Але в чому ж причина таких змін?
Однією з таких причин можуть бути нові американські правила експортного контролю чіпів. Ми вже якось писали про те, що саме чіпи стають стратегічним ресурсом майбутнього.
“Останні 50 років геополітику визначало місце розташування нафтових резервів. У наступні 50 років важливим стане те, де будуть знаходитися підприємства з виробництва чіпів.”
Так ось, 17 жовтня 2023 США ввели нові експортні обмеження, які позбавляють Китай конкурентних шансів як мінімум до 2030 року. Ці обмеження передбачають:
- заборону продажу центрам обробки даних китайських компаній, високопродуктивних чіпів з обчислювальною потужністю понад 300 терафлопс (трильйонів операцій на секунду);
- чіпи з обчислювальною потужністю 150-300 терафлопс буде заборонено продавати, якщо щільність їх обчислювальної потужності на квадратний міліметр кристала перевищує 370 гігафлопс (мільярдів операцій на секунду);
- чіпи з нижчою щільністю обчислювальної потужності будуть у “сірій зоні”, тому американські виробники повинні повідомляти уряд про їх продаж Китаю.
Чому це так критично важливо для китайської програми розвитку штучного інтелекту (ШІ)? Дуже просто. 89% ринку чіпів у Китаї – це графічні процесори (GPU), вироблені такими компаніями, як NVIDIA, AMD і Intel, які є незамінними у навчанні великих моделей ШІ. Саме вони стали мішенню нових експортних обмежень. Таким чином, США обвалює 89% обчислювальної потужності систем ШІ Китаю. Це ставить під загрозу всю програму розвитку китайського ШІ.
Власне виробництво таких чіпів Китай зможе розгорнути не раніше 2030 року, а це дуже довго за мірками розвитку технологій. За цей час США вже буде далеко попереду. Контрабанда і сірий імпорт не зможуть скомпенсувати такі великі об’єми.
Китай розуміє наслідки таких дій США і змінює свої пріоритети. Ознакою чого є наступна новина.
Конференція китайських науковців
Ця новина пройшла повз увагу світових ЗМІ, як і багато чого іншого, що відбувається всередині Китаю, проте її значення ми зможемо оцінити згодом. А поки сприймаємо її як перший дзвіночок.
22 жовтня в Хефей, провінція Аньхой, відбувся головний форум 25-ї щорічної конференції Китайської асоціації науки і технологій (The China Association for Science and Technology – CAST). Це щось типу з’їзду найсвітліших голів китайської науки, які формують пріоритети технологічного розвитку Китаю на майбутнє, тобто це справді серйозне зібрання, а не просто зібралися-поговорили.
Результатом форуму став перелік проблем для досліджень із трьох блоків: наукових, інженерно-технічних та промислово-технологічних питань. Основні питання були у сферах штучного інтелекту, нової енергії, високоефективних матеріалів, наук про життя (екологія та медицина) та аерокосмічні технології.
Ви навряд чи підете гуглити ті китайські нудні звіти, тому варто навести повний текст переліків. Тим більше там є багато цікавого. Так би мовити, є можливість оцінити політ наукової думки та широту інтересів Китаю.
Наукові питання
Перелік передових наукових питань вражає своєю різноманітністю та включає такі:
- Як реалізувати низькоенергетичний штучний інтелект?
- Як досягти маневреного польоту літака у верхніх шарах атмосфери?
- Чи можна використовувати новий метод вимірювання збігів для пошуку існування магнітних монополів і аксіонної темної матерії?
- Чи змінюються нелінійні ефекти залежно від масштабу?
- Які основні наукові питання впливають на розробку високоефективних волокон?
- Як сільськогосподарські культури адаптуються до ґрунтового середовища в умовах глобальних змін клімату?
- Як виникли сучасні наземні екосистеми?
- Які механізми запуску та затримки репродуктивного старіння?
- Як досягти стаціонарного горіння керованого ядерного синтезу?
- Як дослідити механізм зчеплення та характеристики розподілу енергетичного поля високошвидкісних систем колесо-рейка?
Китайські пріоритети справді вражають своєю глибиною. Чого варті лише питання про походження екосистем, старіння та енергетичні проблеми.
Інженерно-технічні питання
Більш практичні питання інженерно-технічного характеру теж не пасуть задніх. Помітний акцент на проблемах енергії у дуже широкому значенні:
- Як отримати зображення мікроскопічної динаміки в реальному часі та в реальному просторі у внутрішньому масштабі атомів і електронів?
- Як вирішити проблему ефективного виділення слідових домішок у рідкоземельній матриці та прорвати інженерну технологію підготовки та обладнання високочистих рідкоземельних матеріалів?
- Які методи довгострокового зберігання енергії підходять для нових енергосистем?
- Як реалізувати безпілотну технологію вирощування зелених, якісних і високоврожайних польових культур?
- Як подолати технічні проблеми довготермінової оцінки ризиків та ефективного обслуговування земляного полотна надвисоких та широких залізничних станцій у небезпечних гірських районах, що спричинені численними катастрофами?
- Як прорватися до чистої та високоцінної утилізації нових енергетичних відходів?
- Як розробити ключові технології низькоплатинових і недорогих автомобільних паливних елементів?
- Як досягти швидкої подорожі туди й назад для дослідження Марса з ядерним двигуном?
- Як застосувати технологію інтерфейсу мозок-комп’ютер до клінічної медицини?
Чесно скажу, деякі питання мене вже лякають. Якщо їм вдасться знайти на них відповіді, то ми опинимося у фантастичному фільмі й не дуже веселому, з огляду на китайську політичну систему. Тільки уявіть собі вічні китайські батареї й китайців на Марсі.
Проблеми промислових технологій
Якщо ви думаєте, що суто практичні питання промисловості виглядають менш фантастично, то ви помиляєтеся. Китайці реально вже живуть у майбутньому. Їх цікавлять питання керування природою речей.
- Як зробити можливим застосування композитних матеріалів із вуглецевого волокна в майбутньому обладнанні надшвидкісних залізничних транзитних транспортних засобів моєї країни?
- Як використати переваги інформаційно-комунікаційної індустрії моєї країни, щоб швидко досягти прориву в технологіях чіплетів і промисловості?
- Як розробити передову технологію вуглецевих матеріалів на основі нафти?
- Як реалізувати космічну легку розгорнуту антену за допомогою технології гнучкої плівки?
- Як реалізувати широке застосування технології точної трансплантації зародкових стовбурових клітин у створенні одностатевої зародкової плазми культивованих риб?
- Як група каскадних водосховищ може досягти спільної оптимізації та регулювання граничних рівнів води?
- Як спростити високовартісну утилізацію органічно забруднених хімічних відходів солі для сприяння якісному розвитку хімічної промисловості?
- Як побудувати нову енергетичну базу на багато мільйонів кіловат у пустелі Гобі та досягти безпечної та стабільної передачі?
- Як розробити незалежні керовані мікросхеми SoC для високопродуктивної та недорогої промислової модернізації?
- Як реалізувати розумну, безпечну та ефективну розробку ударних вугільних пластів?
До речі, питання пошуку альтернатив американським чіпам якраз і проскакують у цьому переліку. Китай не просто хоче робити такі самі чіпи, а намагається знайти альтернативи, фактично шукають нові технології.

Куди зник надрозум?
Проте найцікавішим у цих переліках є те, чого там немає, а мало би бути.
Китайський надрозум. Сильний штучний інтелект або як його ще називають загальний штучний інтелект (artificial general intelligence – AGI).
AGI – це штучний інтелект, який може думати як людина, а потім і перевершити людину. Це той самий священний Грааль всіх наукових досліджень у цій сфері. Момент у майбутній історії, коли ШІ перевершить людський розум, називається “технологічною сингулярністю”. І це можна назвати кінцем нашої історії й початком нової ери.
AGI може вирішувати найскладніші завдання і прогнозувати ситуації з високою вірогідністю, що є ключовим у сфері національної безпеки. Іншими словами, він може опрацювати сценарії війни і обрати найоптимальніші варіанти вирішення конфліктів. Тобто, це як мати власну машину часу і знати, що робити, щоб виграти. Значення важко переоцінити. Це справді суперзброя, крутіша за ядерну.
Зникнення з порядку денного китайських наукових пріоритетів цього питання дуже інтригує. Поки незрозуміло, що саме це означає: визнання Китаєм програшу в цій технологічній війні чи, можливо, Китай засекречує свої розробки, чи китайці дійшли до певної глибини досліджень й оцінили небезпеки від AGI як настільки суттєві, що варто припинити роботу в цій сфері. Або ж це хитрий маневр Китаю з метою обману США. Цього ми ще не знаємо.
Будемо уважно спостерігати за подіями й чекати наступних кроків. Адже це стосується і безпосередньо нас. Налагодження стосунків США і Китаю означає послаблення китайської допомоги РФ, що, звісно ж, прискорить нашу перемогу.