Чи дійсно Росію поважають у світі?

Чи дійсно Росію поважають у світі

Автор:

Росіяни часто кажуть, що Путін змусив весь світ поважати Росію. 

Саме “змусив” тут залишається ключовим.

Однак, якщо розібратися детальніше, то ми неодмінно дійдемо до висновку, що під повагою росіяни розуміють зовсім не силу норм чи права.

Клаузевіц казав, що рівень жорстокості кожної війни визначає рівень цивілізаційного розвитку кожної з воюючих сторін. Чим нижчий цивілізаційний рівень країни, що воює, тим вищий рівень жорстокості і садизму застосовує її армія.

Оскільки цивілізаційно Росія знаходиться на рівні джунглів, або ж зоопарку, то відповідно росіяни дивляться та оцінюють всіх інших через призму тваринного світу. З точки зору біополітичної науки принципи біополітики на РФ не діють. Саме тому до неї найкращим буде визначення зоополітики, де Путін верховний альфа-самець і цар звірів, а поліція і спецслужби займають проміжне місце в цій ієрархії. Незгодних – як воно зазвичай відбувається в джунглях – пожирають ті, хто знаходиться наступним по ієрархії після царя.

Теза про те, що Росію бояться, а значить поважають, рівноцінна думці психічно хворого, що його поважають, бо нічого не роблять за те, що він агресивно себе поводить по відношенню до соціуму. В даному випадку йдеться не про повагу. Просто іноді психічно хворих ігнорують, розуміючи їхній стан, а часто просто ізолюють, як задля безпеки суспільства, так і самого психічно хворого.

А як ще можна говорити з тими, хто знімає на камеру відрізання геніталій і погрожує решті світу ядерною кнопкою?

Переговори з ворогом не свідчать про повагу до нього, а той факт, що відрізання голів і вбивства цивільних змушують світ апелювати до здорового глузду Путіна і уряду РФ аж ніяк не свідчить, що росіян і їх диктатора поважають. Єдине, що Путін зміг зробити – це переконати весь світ, що треба боятися не ризику попадання ядерної зброї до рук терористів, а тих, хто прикриваючись антифашистською риторикою, виводить тероризм на державний рівень.

З РФ ведуть переговори точно так само, як їх ще недавно вели з ІДІЛ, а згодом з Талібаном. Це відбувається не з міркувань поваги, а з міркувань того, що коли є мінімальний шанс переговорами врятувати людські життя, то ним користуються. Після переговорів з ІДІЛ і талібами світ не перестав їх вважати релігійними фанатиками, що готові вбивати задля насаджування своєї ідеології.

Аналогічно відбувається з РФ. З Росією ведуть переговори не тому що її поважають, а по тій причині, що розуміють ризики для міжнародної безпеки, якщо всі канали комунікації будуть відрізані.

Практика діалогу з країнами зі списку держав-спонсорів тероризму завжди була. Основна ідея в тому, щоб змусити їх уряди до змін і гри за існуючими правилами. Тим не менш, іноді бувають виключення з правил. 

Росія в її сучасному вигляді не перестане нести загрозу для решти світу і України зокрема. 

Тому єдиний шанс на пролонгацію Pax Americana – це концепція чотирьох Д:

  • Дерадянізація
  • Демілітаризація 
  • Деколонізація
  • Денуклеаризація 

Лише тоді, коли ці пункти будуть втілені в життя за таким же сценарієм, як проходила денацифікація Німеччини з Японією, тоді можна говорити про якийсь діалог з РФ. На жаль, подобається нам це чи ні, але в майбутньому між Києвом і Москвою буде діалог, такий самий який сьогодні існує між Ізраїлем та ФРН.

Такий сценарій, як відомо, передбачає не лише повернення окупованих територій, але й реконструкцію і багаторічні виплати репарацій всім тим, хто постраждав від російського вторгнення.

Росія сама з себе зробила державу-вигнанку і чим довше вона вбиватиме українців і погрожуватиме світу, тим глибшим стає тавро ганьби, тягар якого на собі нестимуть наступні покоління росіян.

Автор

  • Владислав Ковальчук

    Засновник АЦ “Хімера”

    Випускник Варшавського Університету Суспільно-Гуманітарних Наук (University of Social Sciences and Humanities) факультету міжнародні відносини. Має ступінь магістра за спеціалізацією Національна Безпека, виданий Люблінським Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської.
    Раніше один з організаторів щорічних конференцій і постійний аналітик Intermarium Support Group.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, правосуддя перехідного періоду, боротьба з тероризмом, асиметричні конфлікти, війна з наркотиками, діяльність спецслужб.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.