Святий Himars та шпигунські пристрасті

Святий Himars

Автор:

Поставки високоточної зброї нашими іноземними партнерами суттєво переламали ситуацію на фронті. Himars стали справжнім нічним жахіттям для росіян. Вони настільки бояться їх, що розпочали вигадливий план з нейтралізації. Проте не на полі бою. Бо якщо вони не можуть знищити Himars військовим методом, то беруться до своїх улюблених шпигунських прийомів.

Росія розгорнула план полювання на Himars’и і прагне зробити все, щоб вони не доїхали до України.

Останніми тижнями пантеон богів української війни заслужено поповнив новий герой. Святий Himars своєю ювелірною роботою по окупантам радує українців, лякає росіян і змушує весь світ слідкувати за нами.

Логічно, що така небезпека не могла залишитися без уваги зі сторони вищого керівництва Росії. ГУР МО України повідомляє, що спецслужби Росії активізували свою діяльність в країнах Східної Європи.

Агенти країни-окупанта отримали завдання виявляти та відстежувати маршрути, якими йде постачання зброї до України. Російські військові аташе в країнах Європейського союзу закритими каналами зв’язку отримали наказ активізувати вербування співробітників поліції та громадян причетних до транспортування зброї. Фактично – оголосили полювання на славнозвісний Himars.

Полювання на Himars

Що це означає? Якщо коротко – Росія посилює шпіонаж в Європі. Можна очікувати активізації сплячих агентів Кремля, посилення ролі залишків російських “дипломатів” (а точніше співробітників ФСБ та ГУ ГШ ВС РФ). І хоча раніше ми мали змогу спостерігати “дипломатичний листопад”, коли Європа висилала російських агентів з диппаспортами, цього навряд чи буде достатньо.

Цікавою на фоні таких новин виглядає заява заступника голови МЗС Угорщини на зустрічі з мером Львова. Несподівано Угорщина погодилася на використання своєї території для транспортування зброї, що передають партнери, до України. 

Враховуючи тісні зв’язки цієї країни з Росією, готовність зробити що завгодно заради газу і завдання РФ по викриттю шляхів поставок зброї та її викраденню – назріває питання. На чиєму боці грає Угорщина? Чому дозвіл на використання території надали саме зараз? Хто буде контролювати поставки зброї через Угорщину?

Отже, як виглядає найгірший сценарій для України? 

1. Заяви в країнах-партнерах про те, що зброя, яка передається Україні, може потрапити в “треті руки”.

2. Активізація російської агентури в країнах Європи, особливо Східної (адже вся зброя для нас так чи інакше проходить цей маршрут).

3. Виявлення росіянами маршрутів поставок, їх кількості. Можливість викрадення зброї і передачі в “треті країни”, наприклад Сирію, втілюючи таким чином побоювання політиків з партнерських країн.

4. Зменшення поставок і питання про те, чи треба передавати зброю Україні, якщо вона опиняється в руках терористів чи наркокартелів.


Як бачимо, перші два пункти, на жаль, вже втілені в життя. Але це не значить, що все втрачено. Америка, Європа та Україна можуть ефективно протистояти цьому плану.

1. Диверсифікація шляхів поставок. Важливо мати можливість доставляти допомогу декількома способами та мати резервні шляхи на екстрені випадки.

2. Посилення контролю над поставками. Доступ до поставок зброї лише людей, які пройшли відповідну перевірку та мають рівень допуску. 

3. Контроль з боку України. Прикордонні області мають вразливих до ворожого впливу громадян, які можуть працювати на користь ворога. Отож, треба посилити контроль за поставками зброї контролювати та реагувати на будь-які заяви про можливу антиукраїнську діяльність з боку посадовців, військових або цивільного населення в зонах передачі зброї.

4. Останнє, але не менш важливе – просвітницька діяльність в країнах Європи як з боку України так і з боку місцевої влади. Чим більше звичайних громадян ЄС буде знати та розуміти, що Росія – країна-терорист та злочинець, тим нижчий в неї буде рівень підтримки і бажання у людей співпрацювати з убивцями.

Кожен гравець у цьому питанні може схилити шальки терезів на свою сторону. Тож нам варто докласти максимум зусиль, щоб найгірший варіант для України залишився лише на папері. А поки чекаємо нових Himars, працюємо на благо України та наближаємо перемогу на всіх фронтах!

Автор

  • Єлизавета Демченко

    Студентка спеціальності “міжнародні відносини” та “міжнародне право”.

    Аналітик, голова студентської панелі Intermarium Support Group.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародна безпека, гібридні конфлікти, захист національних інтересів, Близький Схід



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.