“Голодні ігри” – Росія провокує нову міграційну кризу в Європі

Голодні ігри

Автор:

Європу шантажують по декільком вимірам:

  • Енергетичний – зупинка Північного потоку-1 на так званий плановий ремонт, зрив підготовки до зими та погроза “заморозити Європу” наступної зими через недокачку газу.
  • Внутрішньополітичний – Росія через своїх ручних та прикормлених симпатиків у європейських  парламентах та урядах створює внутрішні кризи – провокують відставки урядів, парламентські кризи та створюють розбрат всередині самого ЄС. Це в свою чергу ставить під загрозу підтримку України.
  • Внутрішньосуспільний – провокація невдоволення всередині європейського суспільства політикою підтримки України. Вкидування наративів про “нам надто дорого все це обходиться”, “давайте думати про зиму і свій інтерес”, “ми з Росією не сварилися, то проблеми суто України”, тощо. Проплачені Росією мітинги та робота ботоферм у медіа просторі створюють картинку такої необхідної “перемоги” руского міра.
  • Міграційний – хвиля української міграції, викликана російським вторгненням 24 лютого стала серйозним викликом для ЄС. Однак він з ним впорався. Саме тому Росія зараз штовхає нову міграційну хвилю – значно небезпечнішу. Саме нову кризу біженців розберемо докладніше.
Нова хвиля міграції

11 липня 2022 у Празі відбулася неформальна зустріч міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС, на яку також були запрошені міністри з України та Молдови. На ній обговорювали ситуацію з українськими біженцями та нову хвилю неєвропейських мігрантів.

Російсько-Українська війна спричинила найбільшу з часів ІІ Світової війни хвилю біженців у Європі. Загалом 6,7 мільйона українських біженців поїхали до ЄС після вторгнення, але близько 3 мільйонів вже повернулися додому.

Ілва Йоханссон, комісар ЄС із внутрішніх справ, заявила, що зараз на території ЄС перебувають від 3,2 до 3,7 мільйона українських біженців. Крім того, потік українців за останні тижні зменшився та повернувся до довоєнного рівня. Отже, українські біженці були для ЄС викликом, з яким вдалося непогано впоратися. На сьогоднішній день це вже не є проблемою і ситуація під контролем.


А ось що викликає справжнє занепокоєння у євроурядовців, так це нова хвиля мігрантів з Близького Сходу, Африки та Азії, яку підштовхнула Росія своїм вторгненням в Україну. 

Тимчасовий виконавчий директор агентства Frontex Айя Калная на празькій зустрічі заявила:

“Транспорт зерна з України ускладнений, і це створить хвилі міграції. Ми повинні підготуватися також до біженців, які прибувають з інших регіонів, через продовольчу кризу”.

Українське зерно

Україна один з найбільших світових експортерів зерна. Росія блокує в українських портах Чорного моря понад 20 мільйонів тон зерна минулорічного врожаю. А знищення цьогорічного врожаю може призвести до нових дефіцитів.  Вже зараз це призвело до стрімкого зростання цін на певні продукти харчування та кулінарну олію на світових ринках, причому головний тягар припав на країни Африки та Близького Сходу. Саме вони і стають основним джерелом нових мігрантів у Європу.

Україна зазвичай годує 400 мільйонів людей на рік своїм експортом продовольства. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 50 країн, переважно в Африці та на Близькому Сході, залежні від Росії та України щонайменше на 30% свого імпорту пшениці, а Всесвітня продовольча програма раніше отримувала половину своєї пшениці з України. До війни Єгипет, Індонезія, Бангладеш, Туреччина та Туніс були найбільшими світовими імпортерами української пшениці.

Знищення Росією врожаю та блокада українських портів порушили всю систему світової торгівлі зерном. Річкові та залізничні перевезення сільськогосподарських вантажів минулого місяця досягли 2,5 мільйона метричних тонн, але це набагато менше 5-6 мільйонів метричних тонн, які Україна зазвичай експортує щомісяця. Відсутність продовольчої безпеки, спричинена вторгненням Росії, створює нові труднощі в усьому світі.

“Голодні біженці”

Європа готується до нової хвилі мігрантів зі Сходу та Півдня. Перші ознаки великої навали “голодних біженців” вже чітко прослідковуються, як і нові шляхи міграції. Окрім традиційних маршрутів через Італію та Балкани, на яких вже є напрацьовані механізми прикордонного контролю, контрабандисти зосереджуються на нових маршрутах, таких як шлях до етнічно розділеного Кіпру, куди мігранти потрапляють через Туреччину, прибувають на північ острова від сепаратистських турецьких кіпріотів і шукають притулку на півдні у греків-кіпріотів, а далі вже в країни ЄС.

Останній звіт Європейського агентства прикордонної та берегової охорони (Frontex) констатує, що у першому півріччі 2022 року, за попередніми підрахунками, було близько 114 720 нелегальних в’їздів до Європейського Союзу. Це приблизно на 84% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільш значне зростання було зафіксовано на західнобалканському маршруті, де кількість виявлень зросла майже в 3 рази порівняно з першими шістьма місяцями 2021 року. У червні Frontex зареєстрував 23 290 нелегальних перетинів ЄС, що на 59% більше, ніж у тому ж місяці минулого року.

На західнобалканський маршрут припадає половина всіх виявлень із 55 321 незаконним перетином, що майже втричі більше, ніж за той самий період минулого року. Основними національностями на цьому маршруті були мігранти з Сирії, Афганістану та Туреччини.

Тенденції виглядають зовсім невтішними тому ЄС вже сьогодні шукає розробляє сценарії протидії: “Ми не повинні чекати, поки у нас виникне криза на наших кордонах. Нам потрібно вживати заходів на випередження”, заявила комісар Ілва Йоханссон.

Путін веде гібридну війну і тому буде застосувати весь наявний арсенал засобів тиску на Європу для досягнення своїх цілей. Сценарій з міграційною кризовою вже відпрацьовано на білоруському досвіді. Оскільки Путін не наважується здійснювати відкрите військове вторгнення в країни НАТО, то він використовує нелегальну міграцію як кінцеву форму агресії “сірої зони” – агресії, яка завдає шкоди іншій країні, але не передбачає застосування військової сили. У той час як Лукашенко заохочував і безпосередньо сприяв нелегальній міграції, організовуючи доїзд мігрантів до Мінська та транспортування до кордонів Польщі, Латвії та Литви, мігранти у зрежисованій Росією хвилі самостійно пробираються до Європи. Але ефект той самий: хаос в країнах призначення. Цей хаос швидко зростатиме, оскільки запаси українського зерна, що залишилися, вичерпуються і все більше людей прямують до Європи.

Що робити Європі для приборкання нової хвилі “голодних біженців”? 

Очевидно, що окрім прямих дій з контролю кордонів та посилення берегової охорони, потрібно боротися з самою причиною – голодом та Росією, яка його провокує.

Перші кроки у цьому напрямку вже здійснюються: 

  • ЄС намагається налагодити нові шляхи вивозу українського зерна та продовжує шукати шляхи розблокування портів Чорного моря (наше ЗСУ тут добре допомогло зі звільненням Зміїного)
  • країнам від Єгипту до Бангладеш намагаються допомогти знайти альтернативні джерела постачання пшениці. 
  • зі свого боку, президент США Джо Байден вже оголосив про надання американською продовольчої допомоги Близькому Сходу та Північній Африці на 1 мільярд доларів.

Проте поки не подолано причину всіх цих бід – Росію з її агресивною імперською поведінкою, говорити про успіх якихось альтернативних методів трохи смішно. Це виглядає як лікування симптомів, а не хвороби.

На сьогоднішній день, таке активне застосування Росією гібридних методів свідчить якраз про успіхи нашого військового спротиву. Отже, необхідно продовжувати нарощувати озброєння та просувати саме конвенційний шлях протидії, як найбільш дієвий. Бо Росія зупиниться тільки там, де їй дадуть по зубам. А відчуваючи слабину, вона буде продовжувати тиснути. 

Автор

  • Ярослава Бірюк

    Засновник АЦ “Хімера”

    Закінчила факультет Дизайну Київського національного університету технологій та дизайну. Сертифікований спеціаліст з креативності – Professional in Creativity Certificate by UniCert®_GmbH. Понад 15 років досвіду роботи в ІТ та креативних індустріях.
    Член оргкомітету iForum ‒ найбільшої офлайн-конференції в Україні, присвяченій інтернету.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, інновації та технології, Problem Solving та прийняття рішень, ідеології та стратегеми, інформація та пропаганда, глобальні виклики і загрози.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.