Хто заварить цейлонський чай?

Хто заварить цейлонський чай

Автор:

Події на Шрі-Ланці привертають увагу всього світу. І не дарма. Адже саме там розігрується черговий акт складної геополітичної п’єси. Головні гравці світової політики вчергове ділять сфери впливу. Цього разу – морську стратегічну точку. Це далеко. А що нам до того? Запитаєте ви. І відповідь така, що у глобальному світі всі близькі й всі пов’язані. І, можливо, доля української війни вирішується в Індійському океані ні трохи не менше, ніж в причорноморських степах.

Останніми днями увага світу переключилася з російсько-української війни на Шрі-Ланку. Яскраві кадри захоплення президентського палацу, підпалів резиденцій та багатотисячні мітинги захопили західного глядача. Та й чесно кажучи наші новини не залишилися байдужими. Українські соцмережі вже активно проводять паралелі з нашими революціями – от подивіться як люди повстали проти авторитаризму та диктатури. Блогери наввипередки висловлюють підтримку та любов братньому цейлонському народу.

Давайте відкинемо медійно-емоційну сторону подій і спробуємо розібратися що ж там відбувається і чи має воно значення для України.


Намисто криз

Шрі-Ланка переживає найгіршу економічну кризу з часів отримання незалежності від Британії у 1948 році. В квітні країна оголосила дефолт. Борг країни близько $50 млрд. А погасити його не може, бо бракує валюти. Одна з причин – пандемія коронавірусу, яка зупинила потік туристів, що привозили валюту. 

Однак не лише в пандемії проблема. Основні експортні товари країни – чай, нижня білизна та одяг. Країна не забезпечує себе продовольством та енергоресурсами. Вона залежна від імпорту навіть товарів першої необхідності. 

По суті сировинна економіка без модернізації, помножена на некомпетентність державного управління, корупцію та авторитарний режим стала легкою жертвою коронавірусної пандемії. 

Як то завжди буває, економічна криза тягне за собою політичну. Ну бо хтось же має відповідати за те що трапилося. З політичною системою на Шрі-Ланці все дуже передбачувано. Клан Раджапаксів, який вже давно захопив владу в країні і передає її по колу від одного члена сім’ї до іншого. Однак це не рятує від некомпетентності. 

Сумнівні економічні рішення останніх років ще більше загострили економічну кризу (заборона на імпорт хімдобрив, від яких дуже залежне виробництво чаю, підвищення процентних ставок, девальвація валюти та стрибок інфляції). В результаті на початку року Шрі-Ланка поринула в гостру фазу кризи. Відключення електроенергії, дефіцит палива, продуктів, медикаментів вивели тисячі людей на вулиці з акціями протесту.

Світова спільнота відгукнулася на гуманітарну кризу та почала надавати екстрену допомогу – у вигляді, продовольства, медикаментів та речей першої необхідності.  23 червня Австралія надала $15 млн для подолання продовольчої кризи на Шрі-Ланці. За тиждень до того Всесвітня продовольча програма ООН оголосила про надання екстреної продовольчої допомоги та харчування на суму $60 млн для трьох мільйонів громадян Шрі-Ланки.

Світовий банк погодився надати Шрі-Ланці кредит на 600 млн. доларів. Індія виділила майже 2 млрд. доларів. Шрі-Ланка веде переговори з Китаєм про реструктуризацію боргу у розмірі 6,5 млрд доларів. Країни G7 заявили, що готові допомогти країні.

Російська допомога

Але країні терміново потрібне паливо. Грошей закупити його в казні немає. Міжнародні гарантії ще не отримано. Тож, 30 червня Президент Шрі-Ланки Готабая Раджапакса звернувся до російського колеги з проханням про співпрацю у сфері постачання нафти. Простіше кажучи, просив продати російську нафту з дисконтом напряму. Раніше Шрі-Ланка закупила 90 тис. тон російської нафти через посередника, що було дорожче. 

Однак Росія не поспішає йти на допомогу. 10 липня МЗС РФ зробило офіційну заяву стосовно подій на острові й назвало це внутрішньою справою Шрі-Ланки. 

Образилися? Можливо. Нагадаю, що перед тим Раджапакса просив поновити рейси “Аерофлоту” на острів. Але Росія, мабуть, не забула нещодавній інцидент із затриманням свого літака в аеропорту Коломбо. 3 червня за рішенням суду міста Коломбо було затримано літак Airbus A330, що належав ірландській компанії Celestial Aviation Trading Limited і перебував у лізингу в “Аерофлоту”. Знову ризикувати росіяни не наважилися.

Китайське Намисто перлів

Чи може не у літаках та образах справа? І поглянути на ситуацію потрібно під ширшим кутом?

Відкрийте мапу і знайдіть на ній Шрі-Ланку. Стратегічне місце розташування острова на перетині морських шляхів робить його ласим шматком для багатьох гравців. І останні десятиріччя Шрі-Ланка є місцем жорсткого протистояння міжнародних інтересів Індії, Китаю, а також США, Британії, Арабських країн та інших азійських країн. 

Через Шрі-Ланку проходить морський шлях транспортування нафти з Близького Сходу в Азію, який є важливим логістичним проектом Китаю – шлях “Нитка перлів” (“String of Pearls”). Вона також є ключовою точкою морської безпеки Індії згідно з її морською стратегією 2015 року. 

“Цейлонська перлина” є давнім каменем спотикання між Індією та Китаєм. Війна за вплив на острів триває не одне десятиріччя. 

Після не дуже вдалого втручання Індії під час громадянської війни та підтримки “Тигрів звільнення Таміл-Ілами”, індійський уряд став проводити більш обережну політику на острові, обмеживши її економічними зв’язками і спробували менше втручатися в політичне життя. На сьогодні Індія є найбільшим торговим партнером Шрі-Ланки. 

Однак така позиція підштовхнула правлячий клан Раджапаксів в китайські обійми. Китай закриває очі на диктатуру та порушення прав людини на Шрі-Ланці, що зовсім не дивує. А в обмін на це отримує доступ до портів острова, таких важливих для китайського доступу в Індійський океан.

Зокрема найбільш важливим є глибоководний порт Хамбантота на південному узбережжі острова, який 2017 року віддали в оренду китайцям на 99 років в обмін на часткове погашення боргів. Між іншим, Китай давно скуповує боргові облігації Шрі-Ланки та застосовує їх з метою отримання впливу. Відпрацьована тактика Китаю.

Ще одним стратегічним портом є Трінкомалі на північно-східному узбережжі Шрі-Ланки, який є придатним для підводних човнів. Інтерес до нього проявляють як китайці (мають 6 субмарин), так і новостворений антикитайський AUKUS (Австралія отримає 6 нових атомних субмарин, які для них побудує Британія). Баланс морських сил в регіоні змінюється, у тому числі і ядерних потенціалів. Бо фактично Австралія отримує доступ до ядерних боєголовок, які будуть розміщені на австралійських носіях. Тому порт для субмарин у стратегічній точці Індійського океану критично важливий для всіх гравців.

Що ми маємо за підсумком?

Шрі-Ланка не просто маленька острівна держава, що потрапила в економічну скруту. Вона є “перлиною” у великій геополітичній грі Індо-Тихоокеанського регіону. В цій точці зійшлися інтереси головних світових гравців. І від того, хто отримає цю “перлину” може залежати не лише безпека в регіоні, а й результат світового протистояння.

Росія вже дистанціювалася і залишила цей скарб іншим – це ще один дзвіночок про те, що de facto вони втрачають статус “великого гравця”.

Китай буде захищати свої інвестиції, надто вже вони цінні. Якщо прокитайський клан Раджапаксів втратить владу, то це буде неприємно для Китаю, але ще не остаточна поразка. Вони будуть розкладати яйця в різні кошики, і незабаром можуть з’явитися нові лобісти.

Індія в даній ситуації отримує шанс відігратися за минулі невдачі, укріпити свій вплив та повернути острів у свою орбіту.

На підтримку Індії може виступити Британія (читай AUKUS в британському обличчі) та допомогти забрати острів з-під китайського впливу.

Хто б не прийшов до влади на Шрі-Ланці у найближчий час, головним буде не те, що він запропонує ланкійцям та до якої етнічної спільноти належить, а те кому він буде вигідний на міжнародній арені. Бо саме від цього буде залежати його термін перебування на посаді. Як не прикро це звучить, але майбутнє Шрі-Ланки зараз вирішують не її громадяни. 

Така ж доля може спіткати й Україну, якщо ми не здобудемо свою суб’єктність на міжнародній арені та продовжимо допускати до влади некомпетентних керівників. Успішне налагодження двосторонніх зв’язків та пошук нових альянсів (Британія, Польща, Балтійські країни та інші країни так званого Інтермаріуму) дають позитивні сигнали по першому питанню. А ось як позбутися непрофесіоналів та привести до влади компетентні кадри поки залишається відкритим питанням.

Автор

  • Ярослава Бірюк

    Засновник АЦ “Хімера”

    Закінчила факультет Дизайну Київського національного університету технологій та дизайну. Сертифікований спеціаліст з креативності – Professional in Creativity Certificate by UniCert®_GmbH. Понад 15 років досвіду роботи в ІТ та креативних індустріях.
    Член оргкомітету iForum ‒ найбільшої офлайн-конференції в Україні, присвяченій інтернету.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, інновації та технології, Problem Solving та прийняття рішень, ідеології та стратегеми, інформація та пропаганда, глобальні виклики і загрози.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.