Чи стане Карибська криза Балтійською?

Чи стане Карибська криза Балтійською

Автор:

Путін все глибше занурюється у радянське минуле. Він прагне не лише повернути Радянський Союз, але й повернути методи тих часів. Зокрема його ностальгія за Холодною війною, коли СРСР був супердержавою, переростає в спроби діяти методами Холодної війни сьогодні. Приміром, ядерний шантаж.

Свіжі заяви про розміщення ядерних “Іскандерів” на території Білорусі – це відкриті загрози не лише для України. Мішенню для шантажу можуть стати Балтійські держави, а також інші ласі шматки в Балтійському морі.

Напрошуються історичні паралелі – Карибська криза 2.0?

Білоруський плацдарм

Ще задовго до російського вторгнення було очевидно, що Москва використовує Білорусь у якості плацдарму для майбутньої війни. Через територію Білорусі Путін завалював Польщу і Литву нелегальними іммігрантами з Іраку, штучно створюючи міграційну кризу на кордонах ЄС.

Окрім грошей, які Брюссель виділив на ліквідацію її наслідків, Лукашенко змусив всіх визнати себе президентом de facto.

Путін, як бачимо, дав чітко зрозуміти ЄС, що там можуть говорити лише з лояльним до нього керівником, а не з відверто слабенькою опозицією.

Та не лише це було його метою

Польща і Литва були в числі тих країн, що не захотіли приймати сирійських біженців у 2015. Основний розрахунок Росії був на те, що поляків з литовцями дотисне Європейська Комісія та суди ЄС, коли іммігранти вже будуть на їх території.

Якщо б це сталося, то в період після 24.02.2022 українських біженців, що тікали від бомбардувань, просто ніде було б де розміщувати. Такий сценарій призвів міг призвести до значно більших втрат серед цивільного населення, ніж сьогодні.

Проте Росія продовжує піднімати ставки, навіть попри всі санкції і провал так званої “спецоперації”.

Нещодавно Литва заблокувала залізничний транзит товарів до Калінінградської області РФ. На такий крок Вільнюса в Москві відреагували класично, тобто погрозами “розпочати дії із захисту своїх інтересів”. В Кремлі знають, що Литва також погодилась надати свої залізничні шляхи для транзиту українського зерна.

Тому таку заяву росіян можна розцінювати по-різному. Тим паче в контексті обіцянки Путіна передати Білорусі “Іскандери”, модернізовані під ядерні боєзаряди.

Готланд

Складається неоднозначна ситуація, адже відкритим залишається ще й питання Готланду. Швеція, котра ще поки що не член НАТО, перекинула на острів війська у відповідь на ситуацію в Україні. 

Також це реакція шведів на підозрілі маневри Балтійського флоту РФ.

План військових навчань Aurora 17 (11 – 29 вересня 2017). Його основним напрямком була оборона Готланда. Це були найбільші військові навчання Швеції за останні 23 роки, в яких брали участь війська з США та інших країн НАТО.

Кремль, як відомо, завжди готовий до окупації територій невеликих країн. 

Чому ж відмовлятися від окупації маленького острівця в Балтійському морі? 

Це не складно, особливо якщо на нього не поширюється дія статті V статуту НАТО. Північно-Атлантичний альянс боятиметься переходу до відкритої конфронтації з РФ, тож наврядчи втрутиться у ситуацію, навіть якщо війна буде вже у його сфері впливу. 

“Рішучість” альянсу можна було побачити в ситуації, коли Україна просила просто закрити над нею небо. В результаті Путін зміг організувати блокаду на Чорному та Азовському морі, котра дозволила РФ спровокувати світову продовольчу кризу. 

Контроль над Готлендом дозволив би аналогічно заблокувати морські шляхи для Литви, Латвії та Естонії і диктувати Заходу нові умови. Росіяни, зрештою, це вже роблять в контексті українського зерна.

Бажання НАТО залишитися осторонь лише відтягує неминуче. Якщо Путін не зустрічається з опором, то продовжує діяти далі. А опору немає – бо вихід Macdonald’s чи IKEA з російського ринку ніяк не впливає безпосередньо на Путіна і військове командування РФ.  Росія, як і Північна Корея з Іраном, може роками жити під санкціями і продовжувати війну. 

Франція з Німеччиною однією рукою дають якісь крихти озброєння, а іншою платять мільярди доларів за російську нафту і газ. Доки російська нафта продається на ринки ЄС, доти Москва здатна вести бойові дії.

Вчора НАТО не хотіло закрити небо, в результаті сьогодні його країни-учасниці ризикують зіткнутися з новою хвилею голодних біженців. Якщо боятиметься знову, то вже матиме проблему морської блокади у Балтійському морі.

Союзна держава

Одночасно Путін заявив, що всі питання щодо створення Союзної держави РФ і Білорусі вже узгоджені. Якщо проект Союзної держави вже готовий, а Путін обіцяє, що Росія модернізує Су-25 під ядерні боєзаряди, то що заважає йому спровокувати нову геополітичну кризу? 

Схожим чином радянські ракети на Кубі колись спричинили Карибську кризу. 

Не варто виключати, що російські ракети будуть націлені на країни Балтії, а світ невдовзі матиме справу з Балтійською кризою.

Повернення до дискурсу і методології Холодної Війни не бачить хіба що сліпий. Саме тому світ поки що не готовий відмовитися від ядерної зброї, в тому числі навіть ті, що підтримують ідею без’ядерного світу. 

Щодо “ядерного клубу”, то він взагалі проігнорував всі засідання щодо ухвалення договору про заборону ядерної зброї.

Це може означати лише одне:

Атомна бомба ще не один раз стане ключовим важелем у переговорах, а тим паче з Росією, котра ніколи не дотримується міжнародних домовленостей.

Автор

  • Владислав Ковальчук

    Засновник АЦ “Хімера”

    Випускник Варшавського Університету Суспільно-Гуманітарних Наук (University of Social Sciences and Humanities) факультету міжнародні відносини. Має ступінь магістра за спеціалізацією Національна Безпека, виданий Люблінським Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської.
    Раніше один з організаторів щорічних конференцій і постійний аналітик Intermarium Support Group.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, правосуддя перехідного періоду, боротьба з тероризмом, асиметричні конфлікти, війна з наркотиками, діяльність спецслужб.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.