Продовольча криза і балтійський гамбіт Путіна

Продовольча криза і балтійський гамбіт Путіна

Автор:

Апелювати до гуманізму росіян – це все одно що апелювати до почуття емпатії у серійного вбивці. Світ до сих пір не розуміє, що Росія поводить себе ірраціонально й абсолютно не грає за правилами конвенційної війни.

За оцінками ООН, вже наступного року світ чекає глобальна катастрофа, викликана продовольчою кризою. На це також накладається той факт, що Росія, скоріш за все, буде переносити ядерну зброю на територію Білорусі. Вочевидь, що Путін захоче вдатися до ядерного шантажу проти НАТО.

Оскільки основний транзит зерна з України хочуть перенести на залізничні шляхи Польщі і Литви, то одним з пріоритетів РФ буде морська блокада Балтійського моря. Росія погрожує Литві за блокаду транзиту товарів через литовську територію. 

Таку поведінку Путіна і ризик морської блокади балтійських країн вже варто розглядати як серйозний виклик для ЄС і НАТО. 


Альтернативні шляхи

На саміті G7 була прийнята п’ятирічна програма по інвестуванню 600 мільярдів доларів у Азії та Африці.  

Програма націлена на протистояння розширенню впливу Китаю на країни, що розвиваються. Інвестувати планують у сонячну енергетику, прокладання підводного телекомунікаційного кабелю з Південно-Східної Азії до Європи, а також 100 лікарень в Кот-д’Івуарі. Одночасно Росія обставляє все таким чином, що саме Україна винна у продовольчій кризі.

Це дало свій результат. Нещодавно президент Сенегалу і голова Африканського Союзу Макі Салл зустрівся з Путіним у Сочі, після чого закликав Україну повірити йому і розмінувати порти.

Поки що Африка утримується від осуду російської агресії, але й не висловлює жодної підтримки.

Дуже скоро ця позиція може змінитися.

Готланд і блокада Балтики

Готланд знаходиться всього за 330 км від Калінінграда. Контроль над ним дозволить не лише блокувати порти Литви, Латвії та Естонії, але й перетворити острів на військову базу.

Також постійно залишається ризик того, що Росія таки наважиться прорубати Сувальський коридор від Калінінграда до Білорусі. Таким чином Путін відріже Балтію від решти НАТО і зможе організувати доставки зброї, боєприпасів, продовольства і живої сили з території Білорусі через Сувальський коридор до Калінінграду.

Наступним кроком буде налагодження військових поставок між Калінінградом і Готландом.

Під приціл також потраплять порти Стокгольма, Гельсінкі, польського Ґданська.

В результаті світ може опинитися в доволі складній ситуації:

  • Путін суттєво знизить активність на українському напрямку, фокусуючись на блокаді морських портів Чорного та Азовського моря.
  • Захоплення Готланду дозволить створити морську блокаду на Балтійському морі, відрізаючи як Україні, так і Європі ще один морський шлях. 
  • Так, тимчасово Росія залишить Україну в спокої. Окремі експерти, а також українські силові відомства вже прогнозують закінчення активних бойових дій до кінця 2022 року. 
  • Закінчення бойових дій, щоправда, не скасовує дипломатичної війни. Одночасно, закінчення активної фази війни в Україні може означати нову фазу, але вже в іншому місці.

Варто пам’ятати, що Готланд не Київ, а його населення трохи менше, ніж населення Ірпеня. Ситуацію ускладнює ще той факт, що Швеція не член НАТО, а процедуру її вступу поки що блокує Туреччина. 


Голод в Африці може переламати ситуацію на користь РФ

Саме тут на сцену вийде “добрий” Путін, який запропонує вирішення проблеми.

Всі сміялися, що РФ запросила на Петербурзький економічний форум делегацію Талібану. Насправді таліби виконували на форумі зовсім не декоративну функцію, а обговорювали поставки “російської” пшениці в Афганістан.

В цій ситуації Путін може впливати на європейську політику, провокуючи кризу, або торгуючись за зняття санкцій.

Через Афганістан зерно можна переправляти до Пакистану, а звідти через Аравійське море до Ємену. Через єменське портове місто Моха, що на Червоному морі, зерно можна доставляти решті країн Африки.

При цьому в РФ в запасі ще є Індія і Китай, яким вона регулярно продає свою нафту.


Важко прогнозувати наслідки такого сценарію, але можна сказати точно, що в Росії з’явиться значний важіль впливу на Європейський Союз, а її переговорна позиція щодо санкцій тільки посилиться.

Для України це означатиме падіння об’ємів допомоги і поділ світу на табори тих, хто підтримує Україну і тих, хто каже домовлятися з Путіним.

Кандидатів на роль посередників між Києвом і Москвою вже більше, ніж достатньо.

Автор

  • Владислав Ковальчук

    Засновник АЦ “Хімера”

    Випускник Варшавського Університету Суспільно-Гуманітарних Наук (University of Social Sciences and Humanities) факультету міжнародні відносини. Має ступінь магістра за спеціалізацією Національна Безпека, виданий Люблінським Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської.
    Раніше один з організаторів щорічних конференцій і постійний аналітик Intermarium Support Group.

    Сфера наукових інтересів:
    Міжнародні відносини, правосуддя перехідного періоду, боротьба з тероризмом, асиметричні конфлікти, війна з наркотиками, діяльність спецслужб.



    Переглянути матеріали


Обговорити публікацію можна в нашому телегам-чаті:


XIMERA не несе відповідальності за наслідки публікації та використання матеріалів, розміщених на сайті в інших джерелах. Думка авторів публікацій, коментарів, розміщених на наших сторінках, може не збігатися з думками і позицією Центру.
Цитати подано зі збереженням оригінальної орфографії та пунктуації.