Автор:
Всесвітній економічний форум у Давосі цього року самі організатори охрестили “поворотною точкою” історії. Підстав для такого визначення більш ніж достатньо.
Президент Форуму Борге Бренде заявив:
“Глобальні виклики потребують глобальних рішень, але ми не бачимо цих глобальних рішень, саме тому ми зібралися в Давосі”.
Великі світу цього визнали, що не знають що робити.
Зазвичай Давос це місце, де збираються політики та представники великого бізнесу. Іншими словами політики пітчать свої проекти розвитку країн і шукають гроші на їх реалізацію у багатіїв. Така собі ярмарка глобальних проектів.
Але не цього разу. Ролі помінялися – розгублені бізнесмени шукали відповіді на питання що далі буде зі світом у політиків. Світ зіштовхнувся з серйозними політичними викликами. Панує атмосфера липня 1914 чи серпня 1939. На межі прірви.
Саме це передчуття висловив у своєму виступі Джордж Сорос, той самий одіозний філантроп.
“Російське вторгнення в Україну може стати початком ІІІ Світової війни і наша цивілізація може не вижити.”
Такі апокаліптичні передбачення змінюють сам дискурс Форуму від суто практичних проблем до питань цінностей. Що таке наша цивілізація, за що ми готові боротися і де її межі?
Слово “цінності” либонь стало головним словом Давосу, випередивши за частотою згадування слово “гроші”. Трапилося це завдяки Україні, яка звісно була темою номер один.
Про цінності говорили всі.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: “Захист наших цінностей значно важливіший за прибуток”.
Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Гегер: “Ми повинні підтримувати Україну, вона має виграти. Ми підтримуватимемо Україну у військовому плані і гуманітарною допомогою. Вони захищають і проливають кров за наші цінності.”
Ціннісний аспект санкцій підняв у своєму виступі перед гостями Давосу наш Президент Володимир Зеленський: “Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення.”
Світ постав перед серйозними вибором між цінностями заради яких живе наша цивілізація і компромісами зі злом задля тимчасової вигоди.
Більшість політиків та бізнесу підтримує Україну у боротьбі з імперією зла та готові надавати допомогу (політичну, фінансову, військову) до перемоги. Але є менш чисельний табір, думку якого висловив легендарний Генрі Кіссінджер. З Росією потрібно шукати компроміси, ціною здачі територій, бо Росія важливий партнер у майбутньому.
Такий підхід старої гвардії підсвітив ще одну проблему – старі парадигми не підходять новому світу. Логіка Холодної війни, якою досі послуговується Росія вже не працює. Що і засвідчує широке застосування гібридних методів.
Російсько-українська гібридна війна перетворила енергоносії та їжу на зброю.
Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва так змалювала ситуацію:
“Ми можемо урізати наше споживання енергії й уповільнити зростання, але їсти ми повинні щодня.”
Урсула фон дер Ляєн, Президент Єврокомісії додала: “Putin was “weaponising food””, тобто блокада українського експорту зерна перетворила продовольство на зброю та інструмент шантажу світу.
Українське питання підняло на поверхню глобальні проблеми, які десятиріччями тонуть в болоті обговорень і поставило їх руба. Пора нарешті їх вирішувати.
На наших очах будується нова архітектура світу: економічна, енергетична, безпекова, політична, яка буде базуватися на інших цінностях, за які саме зараз ми і воюємо.