Автор:
Фундаментом будь-якої пропаганди, окрім вже описаних нами випадків перенесення акцентів з агресора на жертву, є також стимуляція емоційної реакції на заголовок чи зміст повідомлення і подальша проекція необхідної думки в голову споживача інформації.
Для росіян працюють Соловйов та інші, які підгодовують їхнє его тезами про велич, імперіалізм, «Можем повторить», «Нас всі бояться», «Путіна бояться, а значить поважають». Українцям такі тези давно чужі, бо вони живуть з іншими ідеями. Якщо не можеш перемогти, то треба очолити, а коли хтось виносить на п’єдестал ту чи іншу ідею, котра для багатьох стає святою, тоді треба її дискредитувати й змусити нею розчаруватися.
Як казав Луцій Аней Сенека: «Немає у світі настільки святих речей, на які би не знайшлося святотатства».
Ідеальним є, якщо пропаганда звучатиме рідною для споживача мовою, щоб викликати більший рівень довіри до сказаного. Візьмемо, для прикладу, такого «правдоруба» як Ростислав Шапошников: у минулому журналіст, потрапив у полон в Іловайську, але якимось дивним чином його обміняли. Вже у 2015 році він випливає у США та заробляє популярність на скандальному контенті про свавілля реформованої поліції. Усе це він, звичайно ж, запаковує в обгортку боротьби проти колишнього очільника МВС Арсена Авакова.
Переглянувши матеріали в його телеграмі, можна простежити, що дана особа позиціонує себе як опозиціонера в екзилі, який продовжує боротися проти злочинної влади. Однак, у стратегії Ростислава є певне слабке місце в обороні.
Одна справа наслідувати загальнополітичний тренд «Аваков Чорт» і зовсім інша, працювати у сфері військової пропаганди, яка є доволі чутливою. Весь інформаційний потік на його каналі націлений на генерацію злості, недовіри до армії, спецслужб, влади, волонтерів та блогерів, які думають інакше, ніж він.
Одного дня голова ГУР Кирило Буданов – агент Татарова, а іншого – уже маріонетка Андрія Єрмака, наступного дня агентом ФСБ вже стає сам Єрмак. Аналогічні інформаційні атаки скеровані проти державних структур загалом. «ГУР – агенти Єрмака», «СБУ – працюють на ФСБ і катують опозиційних блогерів», «блогер Денис Казанський працює на Офіс Президента», «Плани ЗСУ злили Росії», «Сирський відповідає за Авдіївку».
Окремої уваги заслуговує тактика заплутування думок споживача. Одного дня Кирило Буданов маріонетка Андрія Єрмака, а через день – уже Олега Татарова. Так чиєю ж маріонеткою він є врешті решт? ФСБ, Єрмака, Татарова чи ЦРУ?
Не обійшлося і без розіграшу карти Залужного. Розберімося детальніше. Контрнаступ проходив за каденції Залужного, але за логікою самого Ростислава, уже тоді плани ЗСУ злили РФ. Водночас він не критикує попереднього головнокомандувача ЗСУ, а вже націлюється на Сирського, звинувачуючи його в тому, що він відповідальний за ситуацію в Авдіївці і те, що 1000 бійців ЗСУ потрапило у полон.
Звичайно ж, той факт, що проблему Авдіївки Сирський успадкував разом із посадою головнокомандувача Збройних Сил України, не озвучується. А раптом споживач почне здогадуватися, що Сирський навряд чи міг би перестрибнути через військову ієрархію та вирішувати проблему Авдіївки, всупереч розпорядженням верховного головнокомандувача в особі Президента й тодішнього головнокомандувача Збройних Сил, тобто Валерія Залужного.
Основне завдання запустити конвеєр негативних новин, використовуючи слова-тригери й гасла, що викликатимуть виключно негативні реакції та відповідно блокуватимуть раціональне мислення.
DIY пропаганда #1
Давайте проведемо експеримент і спробуємо створити таку новину, де ключовимим словами візьмемо такі тригери: «диктатура», «конституція», «рабство», «КНДР», «ТЦК».
«Незважаючи на те, що каденція Зеленського вже давно закінчилась, він користується воєнним станом, котрий введено всупереч конституції, і розбудовує в Україні диктатуру. Людей загнали в рабство, забороняючи виїзд за кордон, а ТЦК пакує всіх у буси, відправляючи народ на війну, яка триватиме до останнього українця. Ми думали, що воюємо проти Росії, але перетворюємось на КНДР.»
Слова-тригери стосуються не лише тексту чи відео, аналогічні хештеги прописуються і для того, щоб підтягувався відповідний контент релевантного змісту.
DIY пропаганда #2
Важливо повністю вилучити будь-яку інформацію позитивного змісту, щоб повністю ізолювати споживача й унеможливити формування альтернативної точки зору. Для прикладу вириваємо із загального контексту діяльності Служби Безпеки України останній інцидент із незаконним прослуховуванням журналістів, щодо якого триває слідство. Робимо заголовок «ШОК!!! СБУ ПРИДУШУЄ СВОБОДУ СЛОВА В УКРАЇНІ», за ключовими словами-тригерами формуємо новину, маскуючи її під праведний гнів. Беремо наступні слова: «СБУ», «репресії», «свобода слова», «блогер», «узурпація», «свавілля».
«Депутати остаточно узурпували владу і розпочали активну кампанію проти свободи слова, СБУ не ловить ворогів, а займається репресіями проти блогерів, які посміли висловитися проти того політичного свавілля, яким займається влада. СБУ (позначаємо у Facebook офіційну сторінку Служби Безпеки України), ви служите владі чи українському народу?»
Кінця краю цій грі немає, як і з темою мобілізації, так і воєнного стану. Звичайно ж, такі контентмейкери не розкажуть про кількість російської техніки, знищеної ЦСО СБУ «Альфа» чи те, що завдяки морським дронам вдалося витіснити Чорноморський Флот РФ углиб Росії, що мало фундаментальний вплив на зернову угоду.
Розповідаючи про корупцію у Міноборони, об’єктивний журналіст також наголосив би, що внаслідок внутрішнього аудиту було виявлено 180 мільйонів гривен незаконних виплат за участь у бойових діях людям, котрі ніколи не виконували бойових завдань на передовій. Також у ході аудиту майна Командування Медичних Сил на складах вдалося виявити 30 тисяч турнікетів, які там пролежали понад рік. Є проблема із медичним забезпеченням: проводиться аудит, виявляють майно, яке мали видати військовослужбовцям, що задіяні у виконанні бойових завдань. Ці турнікети потім могли б опинитися на Prom або OLX.
У такому разі хіба це не боротьба з корупцією, про яку всі так кричать у Facebook, X (колишній Twitter) та Тік-Ток?
Це не єдина новина щодо аудиту, адже загалом було виявлено порушень на 10 мільярдів гривень. Усі ці дані можна легко перевірити у відкритих джерелах, але основне завдання пропагандиста не об’єктивний погляд на ситуацію та розвинути критичне мислення читача, а сформувати таку точку зору, за яку платить його замовник.
Цей матеріал писався не з метою когось у чомусь переконати, а продемонструвати кілька інструментів, якими користується РФ, щоб вкладати в голови людей той наратив, який потрібен Москві для перемоги. Можна не вірити написаному, однак нічого не заважає стати критичним спостерігачем та задуматися над новинами, які кожен споживає щодня. Яку реакцію у вас хочуть викликати й до яких дій підштовхнути, а, найголовніше, чи пропонує автор якийсь рецепт, окрім «все пропало, ми всі помремо»?
Зрештою, ще ніхто не скасовував старої, як світ, істини: «критикуєш – пропонуй». Якщо за критикою не має жодної дії, а сам автор десь далеко за межами епіцентру подій, тоді яка мета всього цього шуму в ефірі?
