Автор:
Якою мовою спілкуються українці та узбеки? Зазвичай за допомогою російської. Теж саме стосується інших народів пострадянського простору, оскільки російська мова відіграє тут роль лінгва-франка. Для неросіян спілкування з іноземцями російською мовою є свідченням не симпатій до Росії (що б там не казала Фаріон), а вкоренілою звичкою. Люди простіше ставляться до зміни ідеологічних чи навіть релігійних переконань ніж до ламки побуту. Диявол, як завжди, криється в деталях. Так склалося, що статус російської мови як лінгва-франка пов’язує весь пострадянський простір з російсько-радянським проектом (подібно до того як французька мова в Екваторіальній Африці дозволяє зберігати франко-африканські зв’язки навіть після деколонізації). Але, чи завжди народи колишнього СРСР комунікували між собою російською? Чи може умовна англійська стати мовою спілкування узбеків та українців?
Російський мовний проект
Внаслідок ряду причин російська мова (на відміну від української) змогла подолати субрегіональний статус. Ще з часів Івана ІІІ Московська держава позиціонувала себе як універсальна імперія, проте довгий час російська була екзотикою навіть для найближчих сусідів. Польське посольство 1651 р. до калмиків (васалів Москви) спілкувалось з Дайчіном османською мовою, а кількома роками пізніше Хмельницький вимагав перекладача для перемовин з боярами. Повсталі башкіри у XVIII ст. за допомогою надволжського тюркі переконували татар приєднатись до них. Лише внаслідок лавинного територіального розширення, цілеспрямованої русифікації новоприєднаних земель і їх економічної прив’язки до Петербургу або Москви – протягом XVII-XXст. російська мова набула нинішнього статусу.
Щоправда, глобальний статус російської мови сильно перебільшений. Попри те, що срібне століття (розквіт культури царату) дало світові немало талановитих літераторів – серед них немає епохальних особистостей рівня Байрона або Бодлера, а лише епігони. Радянська культура сильно страждала від ізоляціонізму і виродилася в нинішній сміхотворний стан. Дійшло до того, що на 2021 р. кількість наукових публікацій голандською мовою (sic!) була більшою ніж російською. Недоречно порівнювати російську з арабською, португальською або іспанською. Арабська мова є стержнем довкола якої формується цілий наднаціональний проєкт, а обидві мови Іберійського півострову формують Латинську Америку як антитезу Англо-Америці.
Чи формує російська мова “русский мир”? Хіба в уяві Путіна або Фаріон. Однак, вона несе потенційну небезпеку його формування при грамотній політиці м’якої сили. Тому, її потрібно акуратно витісняти з пострадянського простору. Категорично не можна злорадствувати, що Путін зараз бомбить російськомовні міста і виписувати російськомовних патріотів з української політичної нації. Але, Україна не Ірландія, а Росія несе їй значно більшу загрозу, ніж англійці ірландцям. Тому і віддавати це питання на відкуп долі теж не потрібно. Найкращим варіантом для повного розриву зв’язків України з Москвою стало би впровадження елегантної латинки замість незграбної кирилиці (варіації петровської гражданки).
Новий час – нові мовні мапи
Етнічні кордони змінюються в залежності від політичної кон’юнктури, а от басейни річок, рівнини і гірські хребти стійкі до різних потрясінь. Для зручності, можна розділити пострадянський простір на природні провінції з умовними назвами:
- Міжмор’я (тут все зрозуміло),
- Фенноскандія (включно з Двіно-Печорським басейном),
- Хазарія (Залісся та Ідель-Урал),
- Сибір (включно з Заураллям),
- Берингія (Чукотка, Камчатка, Магадан),
- російський Далекий Схід,
- Північний Кавказ (включно з Кубанню),
- Південний Кавказ,
- Середня Азія.
Якими ж були лінгва-франка в цих регіонах до російської окупації цих земель? І якими вони мають бути надалі?
Міжмор’я
Державною мовою Речіпосполитої була латина якою вели документацію і богословські диспути. Культура її вживання проникла і в середовище козацтва. Двір Владислава IV і Яна ІІ Казимира спілкувався німецькою (так само як інтернаціональне міщанство Кракова і Львова). Тільки після початку ворожнечі з Пруссією польська мова витіснила німецьку з цієї сфери.
Повітова шляхта залюбки спілкувались польською або староукраїнською (вона ж старобілоруська). Староукраїнська мова використовувалась для внутрішнього вживання на землях Малопольщі і Литви, а польська – для спілкування поляків, русинів і литвинів між собою. Цікаво, що мова автора Львівського літопису насичена полонізмами більше ніж сленг львівських батярів. Десь так виглядала б сучасна українська мова без русифікації. Подумайте про це перед тим як сміятися з ‘’Европи’’ чи ‘’гісторії’’ Зрозумілою для русинів була мова кримських татар, якою чудово володіли гетьмани.
Державною мовою Міжмор’я може стати латина сучасності – англійська, домінантною мовою – польська (єдина мова з регіональним, а не субрегіональним статусом), а між собою його жителі можуть спілкуватися як хочуть. Зрештою, шляхтичі і козаки знали по 5-6 мов своїх сусідів, а створення зони домінування гвари це не тільки рецепція кресової культури, але й кровне закріплення нової Люблінської унії.
Московія
В Московії та прилеглому до неї Ідель-Уралі можна зберегти чинну російську лінгва-франка за умов надання національного статусу надволжському тюркі, а угро-фінським говіркам статусу регіональних. Але, після остаточної дезінтеграції Росії як геоніму. Це можна трактувати як повернення до історичної традиції XV-XVI ст. в якій Казань і Астрахань перебували в орбіті економічного впливу Москви і мали власну суб’єктність. Тоді роль московитів у регіоні буде подібною до ролі німців в ЕУ з закономірним використанням російської як мови бізнесу і мов народів Надволжя як субрегіональних.
Північ
Відтята росіянами від шведів частина Карелії була зразком двомовності здорової людини рештки якої можна знайти в сучасній Фінляндії. Ще цікавішим явищем був вимерлий суржик русенорськ на основі норвезької і поморської говірок. До сталінської уніфікації різниця між говірками російської мови була сильнішою ніж між московським діалектом і наближеними до російської східноукраїнськими говорами. В майбутній Гардариці та Біармії потрібно відроджувати ці традиції разом зі скандинавізмом. Очевидно, майбутнє Петербургу лежить в одній площині зі Швецією і Данією, а не з Москвою.
Ситуація з Сибіром складніша. Сибірські говірки зникли в плавильному котлі ГУЛАГу, а спроба їх відродження і створення сибірської Вікіпедії провалилась внаслідок недолугих дій її творців. Батькам-засновникам сибірської політичної нації доведеться з нуля створювати державну мову з урахуванням спадщини бурятів, казахів, народів Арктики та сибірських слов’ян. Через 2 покоління штучна мова стане рідною для мільйонів людей як це сталось з гінді, урду та івритом.
Якщо народи Сибіру до російського завоювання не мали свого лінгва-франка – то в Берингії такою була чукотська мова. Чукчі були аналогом вікінгів у регіоні і справедливо надати їм за те шану.
Так само як було б справедливо передати російський Далекий Схід Китаю в обмін на відмову на претензії від Тайваню. Благо, пекінська говірка вже витісняє російську (чи то російсько-китайський суржик). До складу синосфери також вартує включити Туву.
Кавказ
До російського завоювання на Північному Кавказі не було єдиної лінгва-франка. В різні періоди розвитку і в різних районах її роль відігравали осетинська, адигська, лезгінська або кримське тюркі (останнє використовували для спілкування з кримцями та османцями).
Російська мова зайняла тут порожню нішу і користується популярністю. На відміну від Надволжя, де є серйозна загроза існуванню мов корінних народів – на Кавказі ця проблема не є такою масштабною. Після дезінтеграції Росії і повернення сюди Ірану і Туреччини (традиційних регіональних гравців) – питання лінгва-франка вирішиться саме собою. Горянам доведеться обирати між фарсі і турецькою для спілкування черкеса з чеченцем. Дуже ймовірно, що аналогічною буде ситуація на Південному Кавказі. Парадоксально, якщо вірмени при цьому спілкуватимуться з азербайджанцями на фарсі, а ті відповідатимуть їм турецькою. Спільний для вірменів, грузин, азербайджанців і персів поет Саят-Нова так і робив.
Середня Азія
У Середній Азії історично домінували східноперські говірки якими користувались в діловодстві та поезії. З появою в регіоні тюрків статус другої державної в місцевих ханствах отримало чагатайське тюркі (староузбецька мова). Ситуація з двомовністю зберігалась навіть після встановлення російського протекторату над Хівою, Кокандом і Бухарою аж до радянського національного розмежування.
Однак, масштабне переселення росіян на південь і міграції гастарбайтерів спричинили входження Середньої Азії до російського культурного поля. Протидією цьому є повний розрив невигідних угод з Росією, знищення спільного культурного поля з Москвою і повернення до іраносфери. З ймовірним збереженням двомовності внаслідок існування тюркської громади.
То якою мовою все ж таки повинні спілкуватись українці з узбеками? Однозначно англійською, оскільки вона (на відміну від регіональних чи субрегіональних мов) має глобальний статус і може витіснити російську з її ніші.
